—. Отут уже є де повернутися, Томе, — мовив Генрі.
— Я знаю. І так аж до Кайбар'єну, а там далі дві добрі протоки з розміченим фарватером.
— Ти тільки не говори, Томе. Лежи тихо.
— Нехай Хіль принесе тонке укривало.
— Я сам принесу. Тобі не дуже боляче, Томмі?
— Боляче, — відказав Томас Хадсон. — Але терпіти можна. Не гірше, ніж усім тим, кого ми з тобою разом постріляли.
— Осьде й Віллі, — сказав Генрі.
— Ти, старий сучий сину, — мовив Віллі. — Нічого не говори. їх там було четверо разом з провідником. Це основна група. І ще той, котрого ненароком поклав Ара. Він тепер страшенно карається, бо знає, як тобі потрібен був полонений. Аж плаче, бідолаха, то я звелів йому сидіти там, унизу. Він просто незчувся, як вистрелив, це з кожним може статися.
— Куди ти кинув гранату?
— Та там одне місце здалося мені підозрілим. Не можна тобі говорити, Томе.
— Вам ще треба повернутися й розмінувати шхуну.
— Зараз же їдемо, а по дорозі перевіримо ще оте місце. Достобіса шкода, що немає в нас швидкохіднішого човна. А ти знаєш, Томмі, ці наші вогнегасники ще кращі за міномети.
— Далекобійність не така.
— А на біса нам та далекобійність? Хіль їх так кидав, наче в кошик клав.
— Їдьте вже.
— Тобі дуже зле, Томмі?
— Досить-таки зле.
— Але витримаєш?
— Постараюся.
— Ти лежи спокійно-спокійно. Так, щоб і не зворухнувся. Минуло зовсім небагато часу, відколи вони поїхали, проте Томасові Хадсону здавалося, що їх немає дуже довго. Він лежав на спині під наметом, якого змайстрував для нього Антоніо. Хіль і Джордж одв'язали брезент з навітряного боку містка, і тепер його обвівав свіжий і лагідний вітер. Сьогодні вітер трохи вщух проти вчорашнього, але так само рівно віяв зі сходу, і хмари в небі були високі й рідкі. А саме небо яскріло голубінню, звичайною для східного узбережжя, де найдужче завівали пасати, і Томас Хадсон лежав, і дивився в те голубе небо, і силкувався перебороти біль. Коли Генрі прийшов із шприцом, щоб зробити йому укол морфію, він відмовився, бо подумав, що, може, доведеться ще помізкувати. А укол зробити ніколи не пізно.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 4» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Острови в океані“ на сторінці 319. Приємного читання.