Поки Ара пришвартовував шлюпку, Віллі скочив на борт і наступної миті був уже на містку. Він подивився на Томаса Хадсона й на Хіля, що стягував йому ногу джгутом якомога ближче до пахви.
— Милий боже, — мовив Віллі. — Що в тебе, Томмі?
— Не знаю, — відказав Томас Хадсон. — Він справді не знав, бо не бачив жодної своєї рани. Бачив тільки кров, і те, що вона була темна, заспокоювало його. Але крові витекло надто багато і його знемагала млість.
— Що там, на березі, Віллі?
— Хто його знає. Вистромився там один з автоматом і пальнув по нас, а я його пришив. Майже певен, що пришив.
— А я й не почув за твоєю стріляниною.
— Та це ж ви зчинили тут такий гуркіт, наче злетів у повітря склад боєприпасів. Як ти гадаєш, там ще хтось лишився?
— Може, й так. Але ми дали їм доброго чосу.
— Треба щось вирішувати, — мовив Віллі.
— Ми можемо покинути їх к бісу, і нехай собі конають, — сказав Томас Хадсон. — Або ж зійти на берег і довести діло до кінця.
— Я б передусім подбав про тебе.
Тим часом Генрі оглядав свої п'ятдесятки. Він завжди ставився до кулеметів з грубуватою ніжністю, а до спареної установки почував її подвоєною мірою.
— Ти знаєш, де вони, Віллі?
— Вони можуть бути тільки в одному місці.
— То ходім наскочимо й змішаємо їх з г…
— Оце мова офіцера й джентльмена, — сказав Віллі. — А той їхній човен ми таки роздовбали.
— Та ну? Ми й цього не чули, — мовив Томас Хадсон.
— А там і чути не було чого, — сказав Віллі. — Ара розпанахав днище своїм мачете, а тоді пошматував вітрило. Тепер його й сам Ісус Христос не полагодив би, хоч би й цілий місяць гнув горба у своїй теслярні.
— Іди на ніс до Генрі та Джорджа, а Ара з Антоніо нехай стануть по правому борту, і підійдемо до берега, — промовив Томас Хадсон. Йому було дуже млосно й не по собі, проте в голові ще не паморочилось. Пов'язка, що її наклав Хіль, спинила кров надто швидко і Томас Хадсон зрозумів, що кровотеча внутрішня. — Зосередьте туди весь вогонь, а ти показуй мені, куди керувати. На якій вони відстані?
— Прямо проти берега, за отим невеликим узвишшям.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 4» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Острови в океані“ на сторінці 316. Приємного читання.