Розділ «Острови в океані»

— Зашити його в брезент?

— Не треба. Просто загорніть у ковдру, яка при ньому була. Пришли до мене Віллі.

— Що я маю зробити? — спитав Віллі.

— Напиши на дошці: «Невідомий німецький моряк», — і постав унизу дату.

— Гаразд, Томе. Мені теж їхати на берег його ховати?

— Ні. Поїдуть Ара й Хіль. Зроби напис і відпочивай. Можеш чогось випити.

— Як тільки Пітерс почує щось із Гуантанамо, я пришлю когось тобі сказати. А ти сам не спустишся вниз?

— Ні. Я відпочиваю й тут.

— Ну і як воно тобі на містку такого великого корабля, обтяженому відповідальністю і всяким іншим лайном собачим?

— Майже так само, як ото писати на тій дошці.

Згодом принесли розшифровану радіограму з Гуантанамо. В ній говорилося: «Пильно шукайте далі в західному напрямку».

Це нам, сказав собі Томас Хадсон. Він ліг і одразу ж заснув, і Генрі укрив його тонкою ковдрою.

IX

За годину до світанку Томас Хадсон спустився вниз і поглянув на стрілку барометра. Вона була на чотири десятих ниже, ніж напередодні, і він збудив помічника й показав йому на барометр.

Помічник подивився й кивнув головою.

— Ти ж бачив учора шквали над Романо, — пошепки промовив він. — А тепер повертає на південний вітер.

— Будь ласка, запар мені чаю, — сказав Томас Хадсон.

— Є холодний у пляшці на льоду.

Томас Хадсон пішов на корму, взяв швабру й відро і вишарував там палубу. Її вже драїли, але він вишарував ще раз і добре вимив швабру. Потім узяв із собою на місток пляшку холодного чаю і став чекати світанку.

Ще вдосвіта його помічник вибрав кормовий якір, разом з Арою підняв великий якір з правого борту, а тоді вони втрьох із Хілем втягли на борт шлюпку. Потім помічник викачав трюмну воду й перевірив мотори.