— Тільки того, що не зможу виконати свого обов’язку так, як його слід виконати.
— А полону — як отой, другий?
— Ні,— сказав він щиро. — Якщо цього боятися, то більше ні про що не зможеш думати і з тебе не буде ніякого пуття.
— Ти дуже холодна людина.
— Ні,— сказав він. — Навряд.
— Авжеж. Голова в тебе холодна.
— Це тому, що я багато думаю про своє діло.
— А всього іншого, що є в житті, ти хіба не любиш?
— Люблю. Навіть дуже люблю. Але не так, щоб воно заважало мені в роботі.
— Я знаю, що ти любиш випити. Вже помітила.
— Так. Дуже люблю. Але не так, щоб це заважало мені в роботі.
— А жінок?
— Дуже люблю, але вони не найголовніше для мене в житті.
— І тебе не тягне до них?
— Ні, тягне. Але я ще не зустрічав жінки, що захопила б мене так, як, кажуть, буває.
— Щось мені здається, що ти брешеш.
— Можливо — трошки.
— Але ж Марію ти полюбив?
— Так. Відразу і щиро.
— Я її теж люблю. Дуже люблю. Так. Дуже.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 3» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПО КОМУ ПОДЗВІН“ на сторінці 70. Приємного читання.