Розділ «ПО КОМУ ПОДЗВІН»

— Іспанія! — гірко сказала Паблова жінка. — Потім обернулася до Роберта Джордана: — Чи в інших країнах теж є такі люди?

— Немає іншої такої країни, як Іспанія, — чемно сказав Роберт Джордан.

— Маєш рацію, — сказав Фернандо. — В цілому світі немає такої країни, як Іспанія.

— А ти бував в інших країнах? — спитала в нього жінка.

— Ні,— сказав Фернандо. — Не бував і не хочу.

— Чув? — звернулася вона до Роберта Джордана.

— Фернандіто, — сказала Марія, — розкажи нам, як ти їздив, до Валенсії.

— Не сподобалася мені Валенсія.

— Чому? — спитала Марія й знову стиснула плече Роберта Джордана. — Чому ж вона тобі не сподобалася?

— Люди там нечемні, і ніяк не второпаєш, що вони говорять. Весь час тільки те й роблять, що кричать одне одному «che?[22]»

— А тебе вони розуміли? — спитала Марія.

— Удавали, ніби не розуміють, — сказав Фернандо.

— Що ж ти робив там, у Валенсії?

— А я одразу поїхав звідти, навіть моря не побачив, — сказав Фернандо. — Люди мені там не сподобалися.

— Геть з очей моїх, ти, стара дівко, — сказала йому Паблова жінка. — Геть, поки мене не занудило. У Валенсії я пережила найпрекрасніші хвилини свого життя. Vamos[23], Валенсія! Не кажіть мені про Валенсію!

— А що ти там робила? — спитала Марія.

Паблова жінка сіла за стіл і взяла собі чашку кави, шматок хліба й полумисок із м'ясом.

— Que?[24] Що я там робила? Я їздила туди з Фініто — він мав контракт на три дні бою під час ярмарку. Я зроду не бачила такої сили-силенної людей. В житті не бачила таких переповнених кав'ярень. Треба було стояти по кілька годин, щоб діждатися столика, а в трамвай не можна було пропхатися. У Валенсії все вирувало тоді вдень і вночі.

— А що ж ти там робила?

— Все, що завгодно, — сказала жінка. — Ми ходили на пляж і лежали у воді й дивилися, як воли витягають з моря на берег великі вітрильники. Тих волів заганяли в море так далеко, що вони мусили пливти, і припрягали їх до човнів; а вони чимдуж пливли назад, до берега, а тоді, відчувши дно під ногами, тягли човни, спотикаючись на піску. Десять пар волів тягнуть уранці човен під усіма вітрилами, й дрібненькі хвилі розбиваються об берег. Оце є Валенсія.