Розділ «ПО КОМУ ПОДЗВІН»

— Американець? — запитав Марті. Той сказав — Ingles. То ось у чім річ. Отже, він помилився. І навіщо ті дурні до нього звернулися?

— Атож, — Карков глянув на нього зневажливо. — Молодий американець, він не дуже розвинутий політично, але чудово знає іспанців і дуже досвідчений у партизанських справах. Віддайте мені те донесення, товаришу Марті. Воно й так дуже затрималося.

— Яке донесення? — запитав Марті. Запитання було дурне, і він сам зрозумів це. Але він не міг відразу визнати своєї помилки і сказав так тільки для того, щоб відтягти принизливу хвилину.

— Те, що лежить у вашій кишені. Донесення Джордана Гольцові,— крізь зуби сказав Карков.

Андре Марті вийняв з кишені пакет і поклав його на стіл. Він глянув Каркову просто в очі. Ну, гаразд. Він помилився, і тепер уже нічого не вдієш, але принижуватися до визнання власної поразки він не хотів.

— І перепустку, — тихо сказав Карков.

Марті поклав перепустку поряд із пакетом.

— Товаришу капрале! — гукнув Карков по-іспанському.

Капрал відчинив двері й увійшов до кімнати. Він скинув оком на Андре Марті, що дивився на нього, як старий кабан, зацькований собаками. На його обличчі не було ні страху, ні приниження. Він був злий, і якщо й зацькований, то ненадовго. Він знав, що цим собакам з ним не впоратися.

— Віддайте це тим двом товаришам, що у вашій вартівні, і скажіть їм, як проїхати до штабу генерала Гольца, — мовив Карков. — Їх і так задовго тримали тут.

Капрал вийшов, і Марті провів його поглядом, а потім подивився на Каркова.

— Товаришу Марті,— сказав Карков. — Я ще з'ясую, наскільки ваша особа недоторканна.

Марті дивився йому в очі й мовчав.

— І проти капрала теж нічого не затівайте, — вів далі Карков — Капрал тут ні до чого. Я побачив цих людей у вартівні, й вони звернулися до мене (це була брехня). Я сподіваюся, що до мене завжди всі будуть звертатися (це була правда, хоч звернувся до нього саме капрал).

Карков вірив, що його присутність завжди приносить добро, і вірив у силу свого доброзичливого втручання.

—Знаєте, в СРСР мені пишуть на адресу «Правды» навіть з якого-небудь азербайджанського містечка, коли там чиняться неподобства. Вам це відомо? Люди кажуть: «Карков нам поможе».

Андре Марті дивився на Каркова, і на його обличчі була написана лише злість і неприязнь. Він думав одне: Карков пішов проти мене. Ну, гаразд, Карков, хоч ви людина й впливова, але начувайтеся.

— Тут, щоправда, трохи інше, — вів далі Карков, — але принцип той самий. Я ще з'ясую, наскільки ваша особа недоторканна, товаришу Марті.

Андре Марті відвернувся від нього й утупився в карту.

— Що пише Джордан? — запитав Карков.