Спін

Ми четверо потягували напої, в той час як штори погойдувалися на вітрі і ґедзь гудів за захисною сіткою вікна. Це було важко, - підтримувати розмову, коли було так багато того, про що ми повинні були поговорити. Я зробив зусилля, щоб продублювати Саймонову посмішку.

- Ви студент?

- Був студентом, - сказав він.

- Що ви робили останнім часом?

- Подорожував. В основному.

- Саймон може дозволити собі подорожувати, - сказав Джейс. - Він отримав спадок.

- Не будь грубим, - сказала Діана колючим тоном, що означало реальне попередження. - Хоч один раз, будь ласка, Джейс?

Але Саймон знизав плечима.

- Так, це правда. У мене є гроші зі спадщини. Діана і я отримали можливість трохи поїздити по країні.

- Саймонів дід, - сказав Джейсон, - був Августом Таунсендом, грузинським трубоочисним королем.

Діана закотила очі. Саймон, як і раніше, сидів незворушно, він почав здаватися мені майже святим, коли сказав:

- Це було у старі часи. Ми більше не називаємо їх трубочистами. Вони тепер “сині стовбури”. - Він розсміявся. - і ось я сиджу тут, спадкоємець синьої стовбурової фортуни.

Насправді це був подарунок-і-поняття щастя, як Діана пояснила мені пізніше. Август Таунсенд справді починав прибиральником труб, але зробив свої гроші на поширенні іграшок, пресованих з олова, прикрас-браслетів і пластмасових гребінців у п’яти бульварних магазинах по всьому Півдню. У 1940 році його родина мала значний вплив у Атланті в громадських колах.

Джейсон натиснув:

- Саймон власне не зробив те, що можна було би назвати кар’єрою. Він лише вільний духом.

- Я не вважаю, що кожен з нас дійсно вільний духом, - сказав Саймон, - Але так, я не маю бажання робити кар’єру. Я думаю, що мені подобається бути лінивим. Ну, я лінивий. І це переслідує мене. Але мені цікаво, яка користь від будь-якої кар’єри в довгостроковій перспективі. Враховуючи сьогоднішній стан речей. Не ображайтесь. - Він повернувся до мене. - Ви медик, Тайлер?

- Прямо зі школи, - сказав я. - Ви маєте щось проти мого вибору професії?

- Ні, я думаю, вона чудова. Напевно найцінніше заняття на планеті зараз.

Джейсон звинуватив спосіб життя Саймона (по суті марно). Саймон відповів, що будь-яка кар’єра в цілому була тепер марною тратою часу, крім такої кар’єри, як у мене. Удар і парирування. Це було схоже на бійку в барі, яку вели у балетних тапочках.

Тим не менш, я відчув, що бажаю вибачитися за Джейсона. Джейсон був ображений не стільки на філософію Саймона, як на саму його присутність. На цьому тижні в Беркширі ми мали бути возз’єднані, - Джейсон, Діана і я, у зоні комфорту, знову в дитинстві. Замість цього ми опинилися ув’язнені в безпосередній близькості з Саймоном, якого Джейсон, очевидно, розглядав як порушника спокою, - свого роду південного засмаглого Йоко Оно.