Спін

- Вони вже робили це раніше, - створювали Спіни для інших світів, - це виявили наші реплікатори, ще до того як гіпотетики почали їсти їх.

- Інші Спін-світи. Так. Їх багато. Мережа гіпотетиків охоплює більшу частину галактики, і перше, що вони роблять, коли стикаються з планетою, на якій є розумне життя, - це визначають ступінь його розвитку, користуючись якоюсь методикою, - і оточують планету спін-мембраною.

Я уявив павуків, які упаковують своїх жертв в шовк.

- Навіщо, Джейс?

Двері відчинилися. Це повернулася Керол, несучи чай і свічку на блюдцях. Вона поклала тарілку на сервант і запалила свічку сірником. Полум’я танцювало, відчуваючи бриз з вікна.

- Щоб зберегти його, - сказав Джейсон.

- Зберегти від чого?

- Від самотнього старіння і в кінцевому підсумку смерті. Технологічні культури смертні, як і все інше. Вони розквітають, поки не вичерпують свої ресурси; тоді вони гинуть.

Якщо вони не праві, - подумав я, то світи продовжують розквіт, виходять за межі своїх сонячних систем, перелітають до інших планет і зірок.

Але Джейсон очікував на моє заперечення.

- Навіть недалекі космічні подорожі повільні і неефективні для істот з тривалістю життя, як у людини. Можливо, ми були б винятком із цього правила. Але гіпотетики були задовго до нас. Перш ніж вони винайшли спін-мембрану, вони спостерігали, як незліченна кількість населених світів потонули у власному колапсі.

Він зітхнув і, здавалося, перестав дихати. Керол повернулася до нього обличчям. Її маска незворушності похитнулася, і стало видно її жах, не лікаря, а жінки за вмираючою дитиною.

Джейс, можливо на щастя, не міг цього бачити. Він насилу сковтнув і почав знову нормально дихати.

- Але чому Спін, Джейс? Він штовхає нас у майбутнє, але це нічого не змінює.

- Якраз навпаки, - сказав він. - Це змінює все.

Парадоксом Джейсона у цю ніч було те, що в той час як його мова ставала незграбною і навіть переривчастою, його знання збільшувалися в геометричній прогресії. Я думаю, що він дізнався за ці кілька годин більше, ніж встиг висловити, і в своїй звичній радикально-провокаційній манері говорив, що він думає про можливе найближче майбутнє.

Перериваючись на спазми і болісно намацуючи після нападів відповідні слова, він розповідав…

Ну, він почав з того, що спробував перейти на їхню точку зору.

Точку зору гіпотетиків.

Гіпотетиків можна було розглядати як єдиний організм або об’єднання багатьох самовідтворюваних механізмів фон Неймана, які населяють нашу галактику. Походження первинних реплікаторів було неясним. Їхні нащадки вже не мали прямої пам’яті про предків, - не більше, ніж ви чи я пам’ятаємо про людську еволюцію. Вони, можливо, були продуктом ранньї розвинутої біологічної культури, від якої не залишилося й сліду; вони могли також мігрувати з іншої, більш старої галактики. У будь-якому разі, на сьогоднішній день гіпотетики належали до неймовірно древньої лінії.