Тому я сів у машину і слухняно поїхав по шосе, повз гірлянди, розвішані до Дня незалежності (який був завтра), та прапора на куті вулиці, повз торговців (без ліцензії, готових одразу зникнути на своїх пікапах), репетируючи в думці всі вирази, які я міг собі дозволити відносно поведінки Еда Лайтона. До того часу, коли я досяг Хілтон-готелю, сонце сховалося за дахи і годинник лобі-бару показував 8:35.
Ед сидів біля стійки бару, з випивкою. Він здивувався, побачивши мене. Потім встав, схопив мене за руку, і подався до вінілового столика з лавками поряд з ним.
- Напій?
- Я не збираюся довго сидіти.
- Випий щось, Тайлер. Це поліпшить тобі настрій.
- Він покращив ваш? Просто кажіть, що ви хочете, Ед.
- Багато людей гніваються, коли чують моє ім’я, воно звучить для них, як образа. Ти теж злий? Через ту справу з твоєю подругою і лікарем, як його там… Мальштейн? Слухай, я хочу, щоб ти знав, що це влаштував не я. Я навіть не був у курсі. У мене було кілька ревних співробітників, що працювали для мене. Це було зроблено, використовуючи моє ім’я. Тепер ти знаєш правду.
- Це погане виправдання для всього цього лайна.
- Припускаю, що так. Винний. Я прошу вибачення. Чи можемо ми перейти до інших речей?
Я міг тоді вийти. Я вважаю, що причина, чому я залишився, була аура відчайдушної тривоги, що проглядалася у нього. Ед був ще здатний до свого роду поблажливості, якою так розташував мене до своєї сім’ї. Але він уже не був настільки впевнений у собі. У тиші між фразами його руки були неспокійними. Він гладив підборіддя, згортав і розгортав серветку, пригладжував волосся. Ця розгубленість особливо була помітною, коли він чекав на другий напій. Що був, ймовірно, вже третім або четвертим… Офіціантка циклічно оновила замовлення з деякою фамільярністю.
- Ти маєш деякий вплив на Джейсона, - сказав він нарешті.
- Якщо ви хочете поговорити з Джейсоном, чому б не зробити це прямо з ним?
- Тому що не можу. Зі зрозумілих причин.
- Гаразд, що ви хочете, щоб я йому сказав?
Ед, вагаючись, глянув на мене. Потім перевів погляд на свій напій.
- Я хочу, щоб ти сказав йому, щоб він махнув рукою на проект з реплікаторами. Я маю на увазі в буквальному сенсі. Вимкнути охолодження. Вбити їх.
Тепер настала моя черга бути недовірливим.
- Ви повинні розуміти, наскільки це малоймовірно.
- Я не дурний, Тайлер.
- Тоді в чому справа?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спін» автора Роберт Чарльз Вілсон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 171. Приємного читання.