Спін

Ми почали допивати нашу каву з чашок, коли останній опозиційний кандидат закінчив виступ з похмурою поважною фізіономією.

- Здається хороші хлопці перемагають, - сказав я.

Джейс посміхнувся.

- Я не впевнений, що будь-хто з них був прохідним.

- Я думаю Ломакс буде хороший президент для Америки.

- Можливо. Але ти робиш помилку, думаючи, що Ломакс піклується про Перигелій або про проект запуску реплікаторів, - він використає його хіба що як зручний спосіб для зниження космічного бюджету і подасть це як великий стрибок вперед. Федеральні гроші, які звільняться, будуть кинуті на військовий бюджет. Ось чому Ед не зміг зібрати реальну опозицію проти Ломакса серед своїх старих аерокосмічних дружків. Ломакс не дозволить Боїнгу або Локхід Мартін голодувати. Він хоче, щоб вони модернізувались.

- Для оборони, - додав я. Затишшя в глобальному конфлікті, яке послідувало з початку появи Спіна, давно минуло. Можливо, військова модернізація була не такою вже поганою ідеєю.

- Якщо вірити тому, що говорить Ломакс.

- Ти не віриш?

- Боюся, що я не можу собі цього дозволити.

На цій ноті я пішов спати.

Вранці я зробив першу ін’єкцію. Джейсон розтягнувся на дивані у великий передній кімнаті Лайтонів, обличчям до вікна. Він одів джинси і бавовняну сорочку і вигладав як патрицій, худий, але в своїй тарілці. Якщо він і боявся, то не показував цього. Він закотив правий рукав, щоб оголити згин ліктя.

Я взяв шприц з привезеного комплекту, стерильну голку, що додавалася до нього, і наповнив її з одного флакона з прозорою рідиною, яку ми не поклали у тайник. Вун репетирував процедуру зі мною. Протоколи четвертого століття. На Марсі була б тиха церемонія і заспокійлива обстановка. Ми зуміли обійтися сонячним промінням листопада і цоканням дорогого годинника.

Я продезинфікував його шкіру перед ін’єкцією.

- Ти можеш не дивитися, - сказав я.

- Але я хочу, - сказав він. - Покажи мені, як це відбувається.

Він завжди хотів знати, як все працює.

Ін’єкції не дали негайного ефекту, але до полудня наступного дня у Джейсона зникла лихоманка.

Суб’єктивно, за його словами, він почувався не гірше, ніж у м’якому холоді, і попросив мене виміряти його температуру і тиск в кількох різних частинах тіла.

По тому я підняв комір свого плаща від дощу (легенького, але тупо постійного дощу, що почався вночі і зберігався до обіду) і перетнув ще раз газон до будинку моєї матері, де витяг “сувеніри (школа)” з підвалу і переніс у передню кімнату.