Напрямок

- Тоді, можливо, він знав про них щось небезпечне і вони викрали його.

- Усі Четверті пригнічені проти такого насильства. Те, що ви пропонуєте, не є неможливим, але це вкрай малоймовірно. Я ніколи не чула, навіть по слухах, щоб Двалі був здатний на такі речі. Якщо з твоїм батьком сталося щось подібне, це, швидше за все, робота геномної безпеки. Вони слідували по п’ятах за Двалі, навіть тоді.

- Навіщо ДГБ викрадати мого батька?

- Імовірно, щоб допитати його. Якщо він опирався… - Діана знизала плечима.

- Чому він повинен був опиратися?

- Не знаю. Я ніколи не бачила твого батька. Тому не можу відповісти на це питання.

- Вони допитали його, а потім, що, убили?

- Не знаю.

Тук пояснив Лізі,

- Вони є виконавчими комітетами в ДГБ, Лізо. Вони мають свої власні права і закони, і роблять те, що хочуть. Я майже впевнений, що це вони викрали Томаса Джина. Томас Четвертий, а Четвертих, як відомо, важко допитувати, - вони не особливо бояться смерті, і мають високу стійкість до болю. Щоб отримати будь-яку інформацію від Четвертого, який опирається, потрібно накачати його препаратами, які, як правило, приводять до смертельного результату.

- Вони вбили Томаса?

- Я очікував, що побачу його тіло. Напевне його перевезли у якусь секретну в’язницю, щоб убити трохи повільніше.

Можливо Брайан знав про це, адже він працював там? Ліза уявила співробітників ДГБ в консульстві, які сміялись з неї, з її наївного прагнення розкрити правду про батька. Вона йшла над прірвою по тонкому льоду, і не було нікого, хто міг захистити її, через її власне невігластво.

Але ні. Як інститут, геномна безпека могла бути здатною піти на такий крок; але Брайан ні. До нещастя, поки вона була у шлюбі, вона добре вивчила Брайана. У Брайана Гейтлі було чимало недоліків. Але він не був убивцею.

Тукові здавалося, що ібу Діана, яка була дуже розумною, коли пропонувала змінити автомобіль та одяг, втратила деяку частину своєї впевненості, коли вони покинули сільську місцевість і підїхали до промислової окраїни Порт-Магеллана. Далі вони у сутінках проїхали повз нафтопереробні заводи, океан зліва, і знову нафтопереробні заводи, що випромінювали світіння від якогось виду грибка. Тук сказав,

- За нами їде парочка автомобілів, які не відстають від нас з тих пір як ми виїхали на головну дорогу. Вони їдуть, не обганяючи нас. Але це може бути моя уява.

- Тоді ми не повинні їхати безпосередньо до Аруджі, - сказала Діана. - Краще з’їхати з шосе, як тільки це буде можливо.

- Я не кажу, що за нами стежать. Просто я це помітив…

- Припустімо найгірше. Зробіть наступне. Знайдіть заправку або місце, де ми можемо зупинитися, не викликаючи підозр.

- Я знаю кількох людей поблизу, - сказав Тук. Людей, яким я можу довіряти, якщо нам потрібне місце, щоб залишитися на ніч.