Вихор

- Я не бачу, яким чином… - Пауза. - Добре. Після того, як він ударив хлопця Левісонів досить сильно, той повинен був накласти кілька стібків біля ока. У інший час це були просто бійки. Можливо, кілька синяків. Іноді Оррін отримував їх більше. Іноді жодного. - І вона додала: - Він завжди відчував, коли до нього погано ставилися.

- Добре, спасибі, - сказав Бозе. - Що-небудь ще Оррін говорив вранці, що ви можете згадати? Все, що завгодно, навіть якщо це здається неважливим.

- Ні, просто про погоду, як я вже казала. Він зацікавився прогнозом погоди, який передавали по радіо в кафе. Вони закликали всіх під проливний дощ сьогодні. Це схвилювало його.

- Я думаю, що це станеться сьогодні ввечері, - сказав він. - Або сьогодні вночі.

- Є будь-яка ідея, що він мав на увазі?

- Ну, він завжди любив бурі. Знаєте, грім і все таке.

*

Бозе переконав Аріель залишитися в своїй кімнаті,

- Він може сюди повернутися, в іншому випадку я буду змушений шукати вас обох. - І Аріель заспокоїлася достатньо, щоб побачити в цьому сенс.

- Ви зателефонуєте мені, добре? Якщо взнаєте хоч що-небудь.

- Я подзвоню вам у будь-якому разі, взнаємо ми що-небудь чи ні.

Повернувшись в хол мотелю, Бозе порозмовляв декілька хвилин з портьє. Оррін чекав на автобус у центр міста, сказав клерк. Ні, він не бачив, чи Оррін сів у атобус. Просто помітив, що він чекає там. Худий хлопець у порваних джинсах і жовтій футболці стояв на узбіччі дороги на сонці. “Можна отримати тепловий удар в таку погоду, якщо ви запитаєте мене. Ці автобуси проходять кожні сорок п’ять хвилин”.

- І що нам тепер робити? - Запитала Сандра, коли Бозе закінчив з розпитуваннями.

- Це залежить. Можливо ти хочеш залишитися з Аріель?

- Я не знаю.

- Я подумав про декілька місць, куди ми могли б заглянути.

- Ти знаєш, куди він пішов?

- Є одна ідея або дві, - сказав Бозе.

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ДРУГИЙ

ІСТОРІЯ ЕЛІСОН