— Ах! — сказала мати, — вони дуже голодні.
І додала.
— В мене й молока вже немає.
— Їм дадуть їсти, — крикнув сержант, — і тобі теж. Але не в цьому річ. Які твої політичні погляди?
Жінка подивилася на сержанта і не відповідала.
— Ти чула моє запитання?
Вона промимрила:
— Мене зовсім малою віддали в монастир, але я одружилася, я не черниця. Сестри-черниці навчили мене говорити по-французькому. Село наше спалили. Ми тікали так швидко, що я навіть взутися не встигла.
— Я тебе питаю, які твої політичні погляди?
— Я не знаю.
Сержант невгавав:
— Бувають же шпигунки. А шпигунок розстрілюють. Ну, говори. Ти не циганка? Де твоя батьківщина?
Вона й далі дивилась не розуміючи. Він перепитав:
— Де твоя батьківщина?
— Я не знаю, — сказала вона.
— Як? Ти не знаєш, звідки ти родом?
— А! Звідки родом? Знаю.
— Гаразд, звідки ж?
Жінка відповіла:
— З хутора Сікуаньяр, в парафії Азе.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дев'яносто третій рік» автора Віктор-Марі Гюго на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ПЕРША НА МОРІ“ на сторінці 4. Приємного читання.