TextBook — Та ж справжня мука для чесної людини, — відповів гренадер, — слухати таких чудернацьких людей, у яких свекра покалічив сеньйор, діда заслав на галери кюре, батька повісив король і які, чорти б їх узяли, б’ються, бунтують, головами готові накласти за сеньйора, кюре та короля!
Сержант крикнув:
— Ану, тихо!
— Я замовкну, сержанте, — відказав гренадер, — але ж досадно, коли така гарна жінка, як оця, наражає свою голову на небезпеку заради прекрасних очей якогось попа.
— Гренадер, — сказав сержант, — тут не клуб секції Пік. Досить балаканини. — І обернувся до жінки:
— А де твій чоловік, жінко? Що він робить? Що з ним?
— З ним нічого, бо його вбили.
— Коли?
— Три дні тому.
— Хто?
— Не знаю.
— Як? Ти не знаєш, хто вбив твого чоловіка?
— Ні.
— Сині? Чи білі?
— Куля вбила.
— Три дні тому?
— Так.
— В якій стороні?
— Біля Ерне. Мій чоловік упав. От і все.
— А відколи твій чоловік помер, що ти робиш?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дев'яносто третій рік» автора Віктор-Марі Гюго на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ПЕРША НА МОРІ“ на сторінці 9. Приємного читання.