— В цьому чортовому лісі і струмочка немає! — сказав сержант.
Маркітантка взяла мідну чарку, що висіла в неї на поясі поруч із дзвіночком, відкрутила кран манірки, що висіла в неї через плече, налила кілька крапель у чарку і піднесла її дітям до губ.
Старший трохи надпив і скривився.
Менший випив і виплюнув.
— Воно ж добре, — сказала маркітантка.
— Це що, горілка? — спитав сержант.
— Та ще й найкраща. Але мужики хіба розуміють?
І вона витерла свою чарку.
Сержант знову почав питати:
— Значить, тікаєш, молодице?
— Що ж поробиш!
— Отак, через поля, світ за очі?
— Біжу щосили, потім іду, потім падаю.
— Бідолашна! — сказала маркітантка.
— Люди б’ються, — пролепетала жінка. — Усюди кругом стріляють. Я не знаю, чого вони хочуть. Чоловіка мого вбили. Оце тільки я й зрозуміла.
Сержант стукнув об землю прикладом своєї рушниці й скрикнув:
— От проклята війна, чорти б її взяли!
Жінка продовжувала:
— Минулої ночі ми спали в дуплі.
— Усі четверо?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дев'яносто третій рік» автора Віктор-Марі Гюго на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ПЕРША НА МОРІ“ на сторінці 11. Приємного читання.