— Чом би це?
— Там усюди зірвано бруківку. У єврейському кварталі ведуться ремонтні роботи…
— То доїдьте якнайближче, тільки ж прошу Вас — швидше!
Екіпаж рвонув з місця, а тоді повагом покотився далі.
Я опустив деренчливі віконця і жадібно, на повні груди вдихнув нічне повітря.
Усе тут видавалося мені неймовірно чужим і незбагненно новим: будинки, вулиці, замкнені крамниці.
Самотній білий пес понуро прочвалав повз нас тротуаром. Я подивився йому вслід. — Як дивно! Пес! Я вже цілком забув, що на світі є такі тварини. З радощів я по-дитинячому гукнув йому: «Агов! Чого похнюпився?!»
Цікаво, що скаже на мою появу Гілель? А Міріам?
Ще кілька хвилин, і я буду в них. Грюкатиму в двері, аж доки підніму їх з постелі…
Бо ж тепер усе гаразд, лихі часи минули!
Яке Різдво відсвяткуємо!
Цього разу я не просплю, як то було востаннє!
На мить мене скував давній страх: згадалися слова арештанта з розбійницькою пикою. Обсмалене обличчя… убивство… але ні, ні! Зусиллям волі я струсив з себе видиво. Ні, ні, цього не могло бути, не могло бути… Міріам жива! Я ж чув її голос з уст Лапондера.
Ще хвилина… ще пів… а тоді…
Екіпаж зупинився перед кучугурою уламків, зваленою купами бруківкою!
Руїни червоно осявали ліхтарі.
При світлі факелів працювала юрба копачів.
Гори сміття і шматки мурів перегороджували шлях.
Це ж тут, тут має бути Півняча вулиця?!
Я ледве міг зорієнтуватися. Саме лише руйновисько навколо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Елізабет Мак-Нілл » автора Майрінк Ґустав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ґустав Майрінк Ґолем“ на сторінці 127. Приємного читання.