Розділ «17 розділ Фантастичний політ Блазнюка»

— А тепер, — попросив він, — усі сидіть тихенько, а я тим часом вимовлю заклинання!

Чіп якось чув, як промовляла заклинання баба Момбі, а потім і сам оживляв Дров’яну Козлу, тож він швиденько промовив три магічних фрази, не забуваючи й про жести, що супроводжували кожну з них. Збоку це виглядало дуже урочисто і серйозно.

Коли він закінчив вимовляти заклинання, Блазнюк здригнувся всім тілом, пронизливо, по-звіриному, закричав і змахнув усіма чотирма крилами.

Якби Чіп не схопився за комин, його змело би з даху дужим вітром, що його здійняли велетенські крила. Повітряний струмінь підхопив легенького Солом’яника, підкинув його вгору, та Чіп зловив його за ногу і так тримав. Брошковий Жук відразу гупнув долічерева на дах, тож його не треба було рятувати, а страхопуда Джека чіпко тримав Бляшаний Лісоруб, що був важкий і не боявся вітру, аж допоки все не вщухло. А Дров’яну Козлу перекинуло на спину, і тепер вона лежала, безпорадно розмахуючи ногами.

Поки всі намагалися втриматися на даху, літун повільно відірвався від даху і став підійматися в повітря.

— Стій! Назад! — закричав переляканий Чіп, однією рукою тримаючись за комин, а другою — за Солом’яникову ногу. — Чуєш, негайно ж повернися назад!

Як добре, що мудрий Солом’яник підказав оживляти не ноги, а літунову голову. Блазнюк піднявся вже доволі височенько, але, почувши Чіпів голос, він повернув голову на звук і став повільно розвертатися, щоб було видно палацовий дах.

— Повертайся назад! — знову гукнув Чіп.

І Блазнюк послухався хлопця. Поважно, велично махнувши чотирма крилами, літун приземлився на дах і завмер.