Квідич крізь віки

красивою мітлою з дуже тонкою дубовою ручкою. Він сконструйований для тривалих польотів і може

використовуватися навіть при сильному вітрі. «Дубруч» і сьогодні є досить цінною моделлю, але спроби

використовувати його для гри в квідич ніколи не були успішними. Будучи дуже незграбним для різких

поворотів на великій швидкості, «Дубруч» ніколи не користувався великою популярністю серед тих, хто

цінує маневреність більше, ніж безпеку польоту. Проте його завжди пам'ятатимуть як мітлу, на якій

Джокунда Сайкс в 1935 р. брав участь в перших в світі Атлантичних гонках на мітлах (донині чарівники

вважали за краще подорожувати на такі дистанції не на мітлах, а на кораблях). Річ у тому, що заклинання

телепортації починають втрачати надійність при польотах на дуже великі відстані, і лише дуже досвідчені

чарівники можуть використовувати їх при міжконтинентальних польотах.

Мітла «Луночос» створена Ґледіс Бузбі в 1901 р. з'явилася великим кроком вперед в конструюванні мітел. І

якийсь час мітли з ясеневою ручкою мали великий попит для ігор в квідич. Основною перевагою

«Луносчоса» над іншими мітлами була його здатність підніматися на великі висоти, ныж це вдавалося

раніше (і зберігати керованість на цих висотах). Ґледіс Бузбі не могла проводити «Луночос» в тих

кількостях, які були потрібні гравцям в квідич.

Поява «Срібної Стріли» була зустрінута з великою радістю. Вона була попередницею швидкісної мітли і

розвивала набагато більшу швидкість, ніж «Луночос» або «Дубруч» (до 70 миль на годину при попутному

вітрі). Але так само, як і попередні мітли, «Срібну Стрілу» робив тільки один чарівник (Леонард Джевкінс),

і попит на неї набагато перевищував пропозицію.

Прорив відбувся в 1926 р., коли брати Боб, Біл і Барнабі Оллертон заснували компанію «Чистьоха». Їх

перша модель «Чистьоха-1» була випущена у величезній кількості, чого раніше ніколи не траплялося. Ця