Квідич крізь віки

прагнули удосконалити свою майстерність і саму гру. Деякі з цих прийомів вказані нижче:

Атакуюча позиція «Яструбина голова». Нападаючі утворюють групу у формі стріли і таким порядком

летять до воріт. Надзвичайно устрашає суперників і дуже ефективна для усунення інших гравців.

Вібрація Вулонґонґа. Вдосконалений австралійською командою «Воїни Вулонґонґа», цей прийом є

зигзагоподібним рухом, що виконується на великій швидкості для усунення загоничей супротивника.

Подвійна вісімка. Спосіб захисту воріт, як правило, вживаний при виконанні штрафного, при якому

відбивач з високою швидкістю облітає навколо трьох обручів воріт, щоб перегородити шлях квафелу.

Захоплення лінивця. Положення вниз головою на мітлі, при якому гравець тримається за неї руками і

ногами, щоб відхилитися від бладжера.

Дзеркальний захист. Обидва відбивачів б'ють по бладжеру одночасно, тим самим збільшуючи силу атаки

бладжера.

Морська зірка і мітла. Спосіб оборони выдбивача. Выдбивач тримає мітлу горизонтально, обхвачувавши її

однією рукою і однією ногою. Всі кінцівки при цьому повинні бути витягнуті. Намагатися виконати

морську зірку без мітли абсолютно марно.

Зворотний відліт. Прийом, при якому відбивач б'є по бладжеру битою з тильного боку руки, спрямовуючи

його за себе. Точне виконання прийому пов'язане з труднощами. Проте прийом дуже корисний для

збивання з пантелику суперника.

Передача через плече. Загонич кидає квафел через плече іншому гравцеві. Точність попадання є

проблематичною.

Перехоплення Пламптона. Рух ловця, що здається випадковим, при якому снич влітає в його рукав.