— Добривечір, — сказав Пітер. — Ці двоє джентльменів хочуть поговорити з герцогом і герцогинею.
— Представники преси?
Капітан Йоллес заперечливо похитав головою.
— Тоді прошу прийти іншим разом. Герцог дає прес-конференцію. Його призначено послом Великобританії.
— Це ми знаємо, — сказав Йоллес. — Але нас привела сюди дуже важлива справа.
Розмовляючи, вони зайшли в передпокій. Герцогиня Кройдонська рушила їм назустріч. Приємно всміхаючись, вона промовила:
— Заходьте, будь ласка.
Секретар квапливо пояснив:
— Ці джентльмени — не з газети.
— А звідки ж?
Вона глянула на Пітера і, впізнавши його, перевела погляд на його супутників.
Капітан Йоллес відповів:
— Ми з поліції, мадам. Я можу пред’явити жетон, але за даних обставин цього, мабуть, не варто робити. — Він показав очима на вітальню: кілька журналістів уже з цікавістю дивилися на них.
Герцогиня зробила жест секретареві, і той зачинив двері.
«Мені здалося, чи в її очах справді майнув ляк, коли вона почула слово „поліція“? — подумав Пітер. — А втім, якщо вона й злякалася, то відразу ж опанувала себе».
— Чим пояснити ваш візит?
— Ми хочемо поставити вам і вашому чоловікові кілька запитань, мадам.
— Для цього можна було б обрати зручніший час.
— Наша розмова буде дуже коротка, — спокійно, але категорично відказав Йоллес.
— Я спитаю в чоловіка, чи він може прийняти вас. Почекайте, будь ласка, в тій кімнаті.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Готель » автора Артур Хейлі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Четвер“ на сторінці 46. Приємного читання.