— Те, що ваша машина перебуває зараз у штаті Теннессі і що перегнав її туди Огілві — не вигадка, а факт, мадам.
— В такому разі він зробив це без нашого дозволу й відома. Більше того, якщо, як ви кажете, цією машиною вчинено злочин у понеділок увечері, то сам собою напрошується висновок, що ця ж людина користувалася нашим автомобілем і в тому випадку.
— Отже, ви обвинувачуєте Теодора Огілві…
— Обвинувачувати — це ваша справа, — урвала його герцогиня. — За це вам, здається, і гроші платять. А втім, одне обвинувачення я можу зробити — на адресу цього готелю. Його адміністрація довела, що вона абсолютно неспроможна охороняти майно своїх мешканців. — Вона обернулася до Пітера Макдермота: — Будьте певні, я цього так не залишу!
— Але ж ви написали дозвіл! — запротестував Пітер. — Ви дали Огілві доручення на машину!
Герцогиня пополотніла, її губи беззвучно ворушилися. Пітер зрозумів, що нагадав їй про єдину похибку, якої вона припустилася.
Мовчання ставало нестерпним.
— Покажіть його мені! — стрепенулася враз герцогиня.
— На жаль, його… — почав Пітер — і побачив в її очах зловтішний вогник.
18
— Ця жінка бреше, — сказав капітан Йоллес. — Але довести це нам буде дуже важко.
З Президентського люкса вони вийшли ні з чим, і тепер Йоллес повільно походжав по кабінету Пітера Макдермота, розмірковуючи вголос.
— Її чоловіка можна було б розколоти, — докинув сержант. — Якби допитати його самого, без неї…
Йоллес похитав головою.
— Виключено. По-перше, ця хитра бестія не допустить цього. А по-друге, не забувайте, з ким ми маємо справу. Один необережний крок — і ми пропали. — Він глянув на Пітера. — Ніколи не вірте тому, хто каже, ніби поліція однаково ставиться до бідних і до багатих.
Пітер неуважливо кивнув. Він вважав, що виконав свій обов’язок, а тепер слово за слідчими. І тільки з цікавості він запитав:
— А якби у вас була ота записка в гараж?..
— Якби ми її мали, — сказав сержант, — можна було б вважати, що рибку спіймано.
— Але ж нічний контролер, та й сам Огілві можуть засвідчити під присягою, що записка існувала?
— А герцогиня заявить, що це була фальшивка, — відповів Йоллес. — Що Огілві написав її сам. — Подумавши, він додав: — Ви сказали, що вона була написана на спеціальному бланку. Чи не покажете, на якому саме?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Готель » автора Артур Хейлі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Четвер“ на сторінці 48. Приємного читання.