Задоволений, Ключник повернувся до свого номера на восьмому поверсі, накрутив будильник і ліг спати.
14
За вікном швидко сутеніло. Пітер Макдермот, вибачившись, підвівся з-за столу й увімкнув світло в кабінеті. Потім він знову сів навпроти відвідувача. Ні своїми спокійними манерами, ані одягом — сірим фланелевим костюмом — капітан Йоллес із слідчого відділу новоорлеанського поліційного управління не нагадував полісмена. Поки Пітер викладав йому факти й припущення, капітан слухав його з чемним виразом обличчя — так слухає, скажімо, банківський адміністратор клієнта, що прийшов просити позику. Лише раз слідчий перебив довгу Пітерову розповідь, спитавши дозволу подзвонити по телефону. Розмовляв він з паралельного апарата, який стояв у далекому кутку кабінету, — і так тихо, що Пітер не почув жодного слова.
Не бачачи сподіваної реакції на розповідь, Пітер знову відчув сумніви.
— Я зовсім не певен, чи все це держиться купи. І мені вже, щиро кажучи, здається, що я пошився в дурні, — сказав він.
— Якби більше людей діяло всупереч таким побоюванням, містере Макдермот, поліції було б куди легше працювати. — Капітан Йоллес уперше взявся за олівець і записник. — Якщо все це підтвердиться, то ми, звичайно, попросимо вас детально викласти ваші думки на папері. А тим часом, я хотів би дещо уточнити. Насамперед — номер машини.
Номер був зазначений у доповідній записці Флори. Пітер дав його слідчому, той записав.
— Дякую. А тепер, будь ласка, змалюйте зовнішність цього вашого Огілві. Я його знаю, але ваш опис може щось додати.
Пітер усміхнувся — вперше за цілий вечір.
— Ну, це зробити неважко.
Коли він завершив опис, задзвонив телефон. Пітер зняв трубку, потім передав її капітанові.
— Це до вас.
Тепер він чув відповіді слідчого: «так, сер» і «розумію, сер».
Десь посеред розмови він звів очі на Пітера, допитливо подивився йому в обличчя і сказав у трубку:
— Я вважаю, що на нього можна покластися цілком і повністю. — Потім, усміхнувшись, додав: — Так-так, і це є теж. Стурбований.
Переповівши опис Огілві й назвавши номер машини, він поклав трубку.
— Ви маєте рацію, я й справді стурбований, — сказав Пітер. — Ви, очевидно, тепер підете до герцога?
— Ні. Спочатку ми зберемо ще деякі докази. — Слідчий задумливо подивився на Пітера. — Ви читали вечірній випуск «Стейтс-айтем»?
— Ні.
— Там надруковано, що, згідно з чутками, герцога Кройдонського буде призначено послом Великобританії в Сполучених Штатах.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Готель » автора Артур Хейлі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Четвер“ на сторінці 33. Приємного читання.