Кров ельфів

А чим є?

Витоком.

Неможливо!

Можливо. Навіть точно. Цирі є Витоком, має здібності медіума. Більше того, я дуже, дуже непокоюсь за цю її здібність. І ви, кохані відьмаки, добре про це знаєте. Ви зауважили ту здібність, вона вас теж занепокоїла. Тільки і виключно для цього ви викликали мене до Каер Морхену, правда? Маю рацію? Тільки і виключно для цього?

Так – підтвердив по хвилі мовчання Веземір. Трісс полегшено тихо зітхнула. За мить до цього боялась того, що це підтвердить саме Геральт.

*****

        Наступного дня впав перший сніг, спершу дрібний, але він швидко перейшов у заметіль. Падав усю ніч, а ранком мури Каер Морхену потонули в заметах. Про бігання Мордовнею не могло бути мови, тим більше, що Цирі почувалась не найкраще. Трісс підозрювала, що відьмацькі «прискорювачі» могли бути причиною розладів менструації. Однак певності не мала, про їх специфіку практично нічого не знала, а Цирі була, без всякого сумніву, єдиною дівчинкою у світі, якій їх давали. Відьмакам про свої підозри не повідомила. Не хотіла їх турбувати і нервувати, воліла застосовувати власні способи. Вона напоїла Цирі еліксирами, зав’язала їй під сукенкою на талії шнурочок з активним ясписом і заборонила  перевантаження, а особливо дикі гонитви з мечем за щурами.

      Цирі нудилась, сонно швендяла замком, зрештою, за браком інших розваг, долучилась до Коена, що чистив стайню, доглядав за кіньми та ремонтував упряж.

       Геральт, до люті чаклунки, пропадав десь і з’явився тільки під вечір, тягнучи застрелену козу. Трісс допомогла йому випатрати здобич, Хоч і жахливо бридилась запахом м’яса і крові, хотіла бути ближче до Відьмака. Близько. Як найближче. У ній росла холодна, завзята рішучість. Вона більше е мала бажання спати сама.

Трісс! – раптом вереснула Цирі, з тупотом збігаючи сходами. – Чи можна сьогодні спати з тобою? Трісс, дуже прошу, погоджуйся! Прошу тебе, Трісс!

      Сніг падав і падав. Виясніло, коли настав Мідінваерне, День Зимового Сонцестояння12 …

       На третій день вмерли усі діти, крім одного, отрока ледь десяти років. Той, доти страждаючий нападами божевіллям, раптово впав у глибоке одурманення. Його очі мали скляний погляд, його руки безперервно крутились, або водив ними в повітрі, ніби хотів зловити перо. Його дихання стало голосним і хрипким, а холодний, липкий і смердючий піт виступив на шкірі. Тоді йому знову дали до вен еліксир і напад повторився. Після цього з’явилася кровотеча з носа, а кашель миттєво припинився, після чого отрок цілковито обм’як і втратив свідомість.

      Симптоми не минали більше двох днів. Шкіра дитини, перед тим залита потом, стала сухою і запаленою, пульс став зривистим і нерівним, став розмірено помірно сильним, скоріше повільним, аніж швидким. Він жодного разу більше ані очуняв, ані закричав.

      Врешті надійшов сьомий день. Отрок очуняв ніби зі сну і відкрив очі, а його очі були як у змії…

      Карл Деметрій  Крест, Випробування Травами та інші таємні  відьмацькі  практики, бачені на  власні очі, манускрипт виключно для ознайомлення Капітулу Чародіїв.   

                                              РОЗДІЛ ТРЕТІЙ

Ваша боязнь безпідставна, абсолютно необгрунтована – скривилась Трісс, спираючись ліктем на стіл. – Минули часи, коли чародії полювали на Витоки і магічно обдарованих дітей, коли примусом чи підступом викрадали їх від родичів і опікунів. Ви справді думали, що я могла б відібрати від вас Цирі?