Кров ельфів

- Вірно. Навчишся, як її виявляти, знаходити на території, розпізнавати такі точки. Її позначають всохлі дерева, карликові рослини, місця, які оминають всі тварини. Крім котів.

- Котів?

- Коти люблять спати і відпочивати на інтерсекціях. Кружляє багато оповідей про магічних тварин, але насправді тільки кіт, і ще дракон, є єдиними створіннями, що вміють вбирати силу. Ніхто не знає, для чого кіт її вбирає, і як використовує… Що сталось?

- Оооо… Там, у тому напрямку! Ніби щось там є! За тими деревами!

- Цирі, не фантазуй. Інтерсекції відчуваються, коли стоять над ними… Гммм… Цікаво. Сказала б, незвичайно. Справді відчуваєш поряд?

- Справді!

- Ходімо туди. Цікаво, цікаво… Ну, локалізуй. Покажи де.

- Тут! У цьому місці!

- Браво. Хвацько. Чуєш легкий корч поколювання пальця? Бачиш, як вигинається вниз? Запам’ятай, це сигнал.

- Чи можу зачерпнути?

- Зачекай, я перевірю.

- Пані Єнніфер? Як це, з тим черпанням? Якщо наберу в себе силу, то її може забракнути там, внизу. Чи так можна? Матінка Неннеке вчила нас, що нічого не можна забирати от так, заради капризу. Навіть вишні слід залишати на деревах для птахів і щоб просто опадали.

Єнніфер обійняла її, легенько поцілувавши у волосся на скроні.

- Я хотіла б – сказала вона щоб те, що ти сказала, почули інші. Вільгефортц, Францеска, Терранова… Ті, які вважають, що мають виключні права на силу і можуть скористуватись нею без обмежень. Я хотіла б , щоб  вони послухались малої мудрої гидунки зі святині Мелітеле. Не хвилюйся, Цирі. Добре, що ти про це думаєш, але вір мені, моці є досить. Її не забракне. Це так, якби ти у великому саді зірвала одну єдину вишеньку.

- Чи вже можна черпати?

- Зачекай. Ого, це диявольськи сильне гніздо. Потужна аорта! Вважай, гидунко. Черпай обережно і дуже, дуже повільно…

- Я не боюсь! Пах-пах! Я Відьмачка! Ха! Відчуваю… Оооох! Пані… Є… ннні...фееееер…

- Холера! Я ж попереджала! Казала! Голову догори! Догори, кажу! Маєш,  приклади до носа, бо вся захляпаєшся кров’ю! Спокійно, спокійно, малявко, тільки мені не зомлій. Я з тобою. Я з тобою… донечко. Тримай хустку. Зараз вичарую лід…

*****

Та невелика кров з носа викликала велику сварку. Єнніфер і Неннеке не розмовляли між собою впродовж  тижня. Протягом тижня била байдики, читала книги і нудилась, бо чародійка припинила науку. Дівчинка не бачила її цілими днями – Єнніфер пропадала десь у світі, поверталась вечорами, дивно дивилась на неї і була на диво маломовною.