Кров ельфів

- Маєш рацію – коротко сказав. – Маєш рацію, Тіссая. Війна з Нільфгаардом це одне, але на різанину нелюдів не можна дивитись бездіяльно. Пропоную скликати з’їзд, загальний з’їзд, всіх, до Майстрів третього ступеню включно, а значить також і тих які після Соддена засідають у королівських радах. На з’їзді врозумимо їх і накажемо вгамувати королів.

- Я підтримую цей проект – промовив Тер ранова. – Скличемо з’їзд, нагадаймо їм, кому в першу чергу повинні бути лояльними. Зважте, що королям дораджують навіть деякі члени нашої Ради. Королям прислуговують Кардуін, Філіппа Ейльхарт, Феркарт, Радкліф, Єнніфер…

На звук цього останнього імені Вільгефортц здригнувся. Внутрішньо, зрозуміло. Але Тіссая де Вріс була Гроссмейтером. Тіссая  вчула думку, імпульс, що перескочив від верстату і магічного апарату до двох книг, що лежали на столі. Обидві книги були невидимі, заховані магією. Чародійка сконцентрувалась, пробила загорожу.

Aen Ithlinnespeath, пророцтво Ithlinne Aegli aep Aevenien, ельфійської віщунки. Пророцтва кінця цивілізації, пророцтво смерті, знищення і повернення варварства, що мали прийти разом з масами льоду, який сунув від меж вічної мерзлоти. А друга книга… Дуже стара… Понищена… Aen Hen Ichaer… Старша кров… Кров Ельфів?

- Тіссая? Що ти на це?

- Підтримую – чародійка поправила перстень, який обернувся на пальці неправильною стороною. – Підтримую проект Вільфгефортца. Скличемо з’їзд. Найшвидше, як тільки можна.

Метал, камінь, кристал, подумала. Шукаєш Єнніфер? Чому? І що Єнніфер має спільного з пророцтвом Ітліни? І зі Старшою Кров’ю Ельфів? Що ти замислив, Вільгефортц?

Перепрошую, телепатично повідомила Лідія Ван Бредевоорт, безшелесно заходячи. Чародій встав.

Вибачте – сказав – але це терміново. Я чекав на цей лист від учора. Це забере тільки хвилину.

Артауд позіхнув, стримав відрижку, сягнув по карафку. Тіссая подивилась на Лідію. Лідія усміхнулась. Очима. Не могла інакше.

Нижня половина обличчя Лідії Ван Бредевоорт була ілюзією.

Чотирма роками раніше, за дорученням Вільфгефортца, її мейстра, Лідія взяла участь у дослідженнях над властивостями артефакту, який знайшли серед розкопок старожитнього некрополю. Артефакт виявився захищений потужним закляттям. Активізувався тільки раз. З п’яти чародіїв-учасників експерименту, троє загинули на місці. Четвертий втратив очі, обидві руки і збожеволів. Лідія звивалась з опіками, знищеною нижньою щелепою і мутацією гортані, які до цього часу ефективно опирались спробам регенерації. Було застосовано сильну ілюзію, щоб люди не умлівали при вигляді обличчя Лідії. Це була дуже сильна, вправно накладена ілюзія, важка для проникнення навіть для Обраних.

Гмм… - Вільгефортц відклав лист. – Дякую Лідія.

Лідія усміхнулась. Посланець чекає на повідомлення.

Відповіді не буде.

Розумію. Доручу приготувати кімнату для гості.

Дякую. Тіссая, Артауде, перепрошую вас за мить зволікання. Продовжуємо. На чому ми закінчили?

На нічому, подумала Тіссая де Вріес. Але слухаємо тебе уважно. Бо колись врешті перейдеш до справи, яка тебе справді цікавить.

Ах – повільно почав Вільфгефортц. – Вже знаю, про що хотів говорити. Мене йдеться про наймолодших за стажем членів ради. Про Феркарта і Єнніфер. Феркарт, наскільки я знаю, зв’язаний з Фольтестом з Темерії, засідає у королівській раді разом з Трісс Мерігольд. А з ким пов’язана Єнніфер? Ти казав, Артауде, що вона належить до тих, які служать королям.

 Артауд перебільшує - спокійно сказала Тіссая. – Єнніфер живе у Вендерберзі, тому Демавенд іноді звертається до неї про допомогу, але не співпрацює постійно. З певністю стверджувати, що вона служить Демавендові не можна.