Розділ 22 ВЕСНА ТА ЕНН ПОВЕРТАЮТЬСЯ В ЗЕЛЕНІ ДАХИ

Енн із Острова Принца Едварда

ВЕСНА ТА ЕНН ПОВЕРТАЮТЬСЯ В ЗЕЛЕНІ ДАХИ

Одного прохолодного весняного вечора на стінах кухні Зелених Дахів витанцьовували тіні й відблиски камінного вогню. Крізь відчинене східне вікно долинали тихі й ніжні вечірні звуки. Марілла сиділа біля каміна — принаймні тіло її перебувало там. Але подумки вона блукала старими шляхами, і ноги її були знову молоді й сильні. Останнім часом Марілла провела так багато годин, у які мусила, як сама вважала, в’язати для двійнят.

— Старію, напевне, — мовила вона.

Насправді ж за минулі дев’ять років Марілла майже не змінилася, хіба що схудла, і фігура її стала ще більш кутаста, та й у волоссі, скрученому в незмінну тугу дульку, проштрикнуту двома шпильками — чи не були то ті самі шпильки? — побільшало сивини. Проте вираз її обличчя був уже зовсім інший: риси вуст, що раніше хіба натякали на почуття гумору, дивовижно пом’якшали, очі стали лагідніші, а усмішка — частіша й ніжніша.

Марілла думала про минуле своє життя: суворе, та все ж доволі щасливе дитинство, про мрії, що їх вона ревниво приховувала, про марні сподівання дівоцтва, про сірі й одноманітні роки зрілого життя. І про приїзд Енн — жвавої, палкої дитини з розвиненою уявою і спраглим любові серцем, дитини, що принесла із собою новий світ образів і фантазій, яскраві барви, тепло та світло, з якими сіра порожнеча існування розквітла, мов троянда. Марілла відчувала, що зі своїх шістдесяти років насправді жила вона лише ті дев’ять, що минули після появи Енн у її домі. І завтра ввечері Енн знову буде тут.

Кухонні двері відчинилися. Марілла підвела очі, сподіваючись побачити пані Лінд. Та перед нею стояла Енн — висока, з вогником в очах і букетом фіалок та пролісків.

— Енн Ширлі! — вигукнула Марілла. Уперше в житті вона здивувалася так, що не змогла стримати своїх почуттів: схопила свою дівчинку в обійми і, зім’явши квіти, притиснула її до грудей, ніжно цілуючи руді коси й миле обличчя. — Я чекала тебе тільки завтра. Як ти дісталася з Кармоді?

— Пішки, найдорожча Марілло. Хіба не робила я так десятки разів, коли навчалася ще в семінарії? Завтра поштова карета доставить мою валізу. Я раптом так захотіла швидше опинитися вдома, що приїхала на день раніше. О, це була така гарна прогулянка в травневих сутінках! Я затрималася на пустищі й зібрала ці проліски, а тоді пішла через Долину Фіалок — вона зараз так рясно цвіте… які ж вони гарні, мовби кольором їх налило саме небо. Понюхайте, Марілло — насолодіться їхнім ароматом.

Марілла із чемності понюхала, проте Енн її цікавила явно більше, аніж фіалки.

— Сідай, дитино. Ти, напевно, дуже втомилася. Зараз я дам тобі повечеряти.

— Як гарно сходив нині місяць поза пагорбами, Марілло! І — ох, як солодко співали жаби всю дорогу з Кармоді. Я люблю їхню музику. З нею пов’язані усі мої найщасливіші спогади про минулі весняні вечори. І про той вечір, коли я щойно вперше приїхала сюди. Ви пам’ятаєте, Марілло?

— Пам’ятаю, — виразно проказала Марілла. — Навряд чи я колись його забуду.

— Того року вони так невгамовно виспівували на болоті й біля струмка. Я слухала їх надвечір при вікні у своїй кімнаті й дивувалася, що їхній спів може бути такий радісний і сумний водночас. Як добре бути вдома! У Редмонді було чудово, у Болінброку — розкішно, та все ж Зелені Дахи — це рідний дім.

— Я чула, що Гілберт не приїде цього літа додому, — сказала Марілла.

— Ні, — щось у тоні Енн змусило Маріллу глянути на неї пильніше, проте увага дівчини, здавалося, була прикута до букета, який вона саме ставила у вазу. — Погляньте, хіба вони не дивовижно гарні? — квапливо заговорила Енн. — Рік — мов книжка, правда, Марілло? Весняні сторінки написані пролісками й фіалками, літні — трояндами, осінні — червоними кленовими листками, а зимові — гостролистом і вічнозеленими гілками сосон.

— Чи добре Гілберт склав іспити? — не вгавала Марілла.

— Дуже добре. Він був найперший у своїй групі. А де ж двійнята і пані Лінд?

— Рейчел і Дора в пана Гаррісона, Деві в Болтерів. А ось і він, здається, біжить.

Деві увірвався в кухню, побачивши Енн, зупинився, а тоді кинувся до неї з радісним криком.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Енн із Острова Принца Едварда» автора Монтгомері Л.-М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 22 ВЕСНА ТА ЕНН ПОВЕРТАЮТЬСЯ В ЗЕЛЕНІ ДАХИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ без назви (1)

  • Розділ 1 ТІНЬ ЗМІН

  • Розділ 2 ВІНКИ ОСЕНІ

  • Розділ 3 ЗУСТРІЧ І ПРОЩАННЯ

  • Розділ 4 ВІТРОГОНКА

  • Розділ 5 ЛИСТИ З ДОМУ

  • Розділ 6 У ПАРКУ

  • Розділ 7 ЗНОВУ ВДОМА

  • Розділ 8 ПЕРШЕ ОСВІДЧЕННЯ

  • Розділ 9 НЕПРОХАНИЙ КАВАЛЕР І ЛЮБИЙ ДРУГ

  • Розділ 10 ДІМ ПАТТІ

  • Розділ 11 ВИР ЖИТТЯ

  • Розділ 12 «ПОКУТА ЕЙВЕРІЛ»

  • Розділ 13 ДОРОГА ЗРАДЛИВИХ

  • Розділ14 ПОКЛИК СМЕРТІ

  • Розділ 15 ЗВОРОТНИЙ БІК МРІЇ

  • Розділ 16 НОВИЙ ЗАТИШОК

  • Розділ 17 ЛИСТ ВІД ДЕВІ

  • Розділ 18 ПАННА ДЖОЗЕФІНА НЕ ЗАБУВАЄ «МАЛЕНЬКОЇ ЕНН»

  • Розділ 19 ІНТЕРЛЮДІЯ

  • Розділ 20 ГІЛБЕРТ ПРОМОВЛЯЄ ЗАПОВІТНІ СЛОВА

  • Розділ 21 УЧОРАШНІ ТРОЯНДИ

  • Розділ 22 ВЕСНА ТА ЕНН ПОВЕРТАЮТЬСЯ В ЗЕЛЕНІ ДАХИ
  • Розділ 23 ПОЛ НЕ ЗНАХОДИТЬ СКЕЛЯСТИХ ЛЮДЕЙ

  • Розділ 24 З’ЯВЛЯЄТЬСЯ ДЖОНАС

  • Розділ 25 З’ЯВЛЯЄТЬСЯ ПРЕКРАСНИЙ ПРИНЦ

  • Розділ 26 З’ЯВЛЯЄТЬСЯ КРІСТІНА

  • Розділ 27 ВЗАЄМНІ ЗІЗНАННЯ

  • Розділ 28 ЧЕРВНЕВИЙ ВЕЧІР

  • Розділ 29 ВЕСІЛЛЯ ДІАНИ

  • Розділ 30 ІСТОРІЯ ПАНІ СКІННЕР

  • Розділ 31 ЕНН ПИШЕ ФІЛІППІ

  • Розділ 32 ЧАЮВАННЯ В ПАНІ ДУГЛАС

  • Розділ 33 «ВІН УСЕ ХОДИВ І ХОДИВ»

  • Розділ 34 ДЖОН ДУГЛАС НАРЕШТІ ОСВІДЧУЄТЬСЯ

  • Розділ 35 ОСТАННІЙ НАВЧАЛЬНИЙ РІК У РЕДМОНДІ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ

  • Розділ 36 ВІЗИТ ГАРДНЕРІВ

  • Розділ 37 НОВОСПЕЧЕНІ БАКАЛАВРИ

  • Розділ 38 ОМАНЛИВИЙ СВІТАНОК

  • Розділ 39 НОВІ ВЕСІЛЛЯ

  • Розділ 40 КНИГА ОДКРОВЕННЯ

  • Розділ 41 КОХАННЯ ПІДНОСИТЬ КЕЛИХ ЧАСУ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи