Розділ без назви (3)

— Добре. Це чесно. Ви не знаєте, тому що він вас не покидав, чи не так? І насправді, він не казав, що йому треба кудись поїхати, правда? Можу заприсягтися, це вигадав Еббі.

Тіджей крутится, а Ронні з трепетом і подивом пильно дивиться на Джека як на Шерлока Холмса.

— Пам’ятаєте, я проїхав повз вас своїм пікапом? — Вони кивають в унісон. — Тайлер був із вами. — Вони знову кивають. — Ви вже з’їхали з тротуару, що йде повз магазин «Асортимент», ви поїхали на схід по Чейз-стрит — у протилежний від річки бік. Мені було видно вас у дзеркалі заднього огляду. Еббі крутив педалі дуже швидко. Ви обоє майже наздогнали його. Тайлер був менший за вас, тому залишився позаду. Тож я знаю, що він не поїхав сам. Просто він не міг вас наздогнати.

Ронні Мецгер голосить:

— Він залишився, залишився позаду, а Бирак вийшов і схопив його. — Він миттєво заливається слізьми.

Джек нахиляється вперед.

— Ти бачив, як це сталося? Чи хто-небудь із вас бачив?

— Нє-є-є-є-а-а. — Ронні схлипує.

Тіджей повільно похитує головою.

— Ви не бачили, щоб хтось говорив із Тайєм, чи щоб зупинялось якесь авто, чи щось таке?

Хлопці майже водночас незв’язно бурмочуть одне й те саме, переконуючи, що вони нічого не бачили.

— Коли ви зрозуміли, що він зник?

Тіджей роззявляє рот, а тоді стуляє його. Ронні каже:

— Після того як купили «Сліпер». — Він морщить чоло, намагаючись пригадати, Тіджей підтверджує його слова кивком.

Ще два запитання — і стає зрозуміло, що в «7-11» вони купили «Сліпер», а також картки «Меджик» і що минуло не більше кількох хвилин, перш ніж вони помітили відсутність Тайлера.

— Еббі сказав, що Тайлер купить нам іще картки, — додає послужливий Ронні.

Вони саме підійшли до того моменту, на який чекав Джек. Хай би яким був секрет, він, очевидно, стосується того, що відбувалось по тому, як хлопці вийшли із «7-11» і побачили, що Тайлер досі не приєднався до них. І це секрет, який стосувався лише Тіджея. Коли вони згадали про «Сліпер» і картки, його друг помітно заспокоївся, а Тіджей, здавалося, пітнів кров’ю. Залишилося ще одне-єдине запитання, яке він хотів поставити їм обом.

— Тож Еббі хотів знайти Тайлера. Ви всі сіли на свої велосипеди і поїхали його шукати чи Еббі послав одного з вас?

— Що? — каже Ронні. Тіджей схиляє голову і схрещує руки на потилиці, немов хоче відвести від себе удар. — Тайлер поїхав кудись, і ми його не шукали, ми поїхали в парк. Обмінюватись картками «Меджик».

— Зрозуміло, — каже Джек, — Ронні, дякую. Ти мені дуже допоміг. А тепер іди до Еббі й офіцера Дюлака, доки я ще перекинусь кількома словами з Тіджеєм. Це забере не більше п’яти хвилин, а то й менше.