Розділ «Частина V»

Я зареготався, але вона мене не підтримала.

— Знаєш, мені допіру зробили трохи кращу пропозицію!

— Трохи кращу? — запитала вона.— Яку ж?

— Поїхати на війну до Шрі-Ланки.

Вона стиснула губи, приготувавшись дати шорстку відповідь, але я підняв руки, здаючись, і додав:

— Я жартую, Карло. Не дратуйся. Мені зробили таку пропозицію, але я не знаю. Ну, ти розумієш...

Вона розслабилася і всміхнулася.

— Так. Я просто відвикла від твоїх жартиків.

— А чому ти вирішила запросити мене зараз?

— А чом би й ні?

— Це не відповідь, Карло.

— О’кей,— зітхнула вона, поглянувши на мене.— Напевно... Напевно, я хотіла спробувати, чи не вийде у нас щось таке, як ото в Гоа було.

— А як же... Джит? — запитав я, не піддавшись на провокацію.— І як він ставиться до того, що ти вирушаєш на пошуки Халеда?

— Ми живемо кожен сам по собі, робимо, що хочемо, і їздимо, куди хочемо.

— Досить... безтурботна заява,— зауважив я, насилу підшукавши слово, яке не звучало б образливо.— Дідьє сказав, що Джит зробив тобі пропозицію.

— Так,— відповіла вона спокійно.

— І?..

— І що?

— І ти збираєшся прийняти його пропозицію? Ти вийдеш за нього?

— Так, гадаю, вийду.