Розділ «Частина I»

Оскільки я практично не говорив на маратхі, а Кишан зовсім не говорив по-англійськи, Прабакеру доводилося бути перекладачем. Почувши слова свого сина, Кишан підняв сорочку і, поплескавши себе по волохатому черевцю, вимовив якусь фразу. Очі його при цьому блищали, а усмішка була, на мій погляд, закличною і хтивою.

— Що він сказав?

— Він хоче, щоб ти поляскав його по животу,— посміхнувся Прабакер.

Кишан усміхався.

— Ти жартуєш?

— Ні-ні, Ліне, він справді хоче, щоб ти пошльопав його по животу.

— Нізащо.

— Але він дійсно цього хоче!

— Скажи йому, що черевце у нього чудове, але від ляскання я утримаюся.

— Ну, зовсім трохи, Ліне!

— Ні,— сказав я твердо.

Усмішка Кишана стала ще ширшою; він кілька разів заклично звів брови.

— Ну ж бо, Ліне! Його черевце не кусається.

«В Індії треба іноді поступитися, щоб домогтися свого»,— сказала Карла. І вона мала рацію. Я здався. Озирнувшись на пустельну дорогу, я простягнув руку і поляскав тепле волохате черевце.

І тієї ж миті високі зелені стебла розсунулися, і з-поміж них визирнули чотири смагляві юні фізіономії. Молодики витріщилися на нас із подивом, до якого домішувалися переляк і презирство, а також захват.

Я з підкресленою гідністю прибрав руку. Кишан подивився на мене, на глядачів, звів брову, і куточки його рота розтягнулися в самовдоволеній посмішці прокурора, що скінчив свою звинувачувальну промову.

— Не хочеться заважати твоєму татові насолоджуватися моментом, Прабу, але чи не пора нам рухатися далі?

— Чало! — виголосив Кишан, відгадавши сенс вимовленої мною фрази.— Гайда!

Коли ми закинули на воза свої лахи і залізли туди самі, Кишан підняв довгу бамбукову палицю з цвяхом на кінці і вдарив нею буйвола по стегнах.

Скоряючись удару, буйвіл напружився і важко рушив з місця. Ми так поволі просувалися вперед, що у мене мимоволі виникло запитання, чому у віз вирішили запрягти саме цю тварину. Певне, індійські буйволи — найповільніша худоба на світі. Пішки я йшов би удвічі швидше. Хлопчаки встигли втекти далеко вперед, щоб попередити село про наше прибуття.