Розділ « Стівен Кінг Куджо»

— Ні, ні. Це Куджо.

— Куджо? А що з ним?

— Він захворів.

— Що означає «захворів»?

Бретт розповів, як їв на ґанку другу порцію каші, як гуляв у тумані і як звідти зненацька з’явився Куджо з дикими червоними очима і піною з пащі.

— Він не йшов прямо, — закінчив Бретт, — а ніби хитався, розумієш? Думаю, краще сказати татові.

— Ні, — запально вигукнула мати і вчепилася йому в плече, аж заболіло. — Ти цього не зробиш!

Він глянув на неї, ошелешений і зляканий. Чаріті трохи послабила хватку і заговорила спокійніше:

— Він просто тебе налякав, вийшовши отак з туману. Напевне, з ним усе цілком гаразд. Правда ж?

Бретт силкувався дібрати правильні слова, щоб пояснити, як жахливо виглядав Куджо і як йому на мить здалося, що собака кинеться на нього, але так і не зміг. А може, й не схотів.

— Якщо з ним щось і не так, — вела далі Чаріті, — то, мабуть, нічого серйозного. Може, наткнувся на скунса…

— Я не внюхав ніякого ск…

— Або погнався за ховрахом чи кроликом. Або навіть налетів на лося на тому болоті. А може, наївся кропиви.

— Може, й так, — невпевнено згодився Бретт.

— Твій тато тільки й чекає чогось такого, — говорила Чаріті. — Я так і чую його слова: «То, кажеш, хворий? Це твій собака, Бретте, ти його і доглядай. У мене забагато роботи, щоб бавитися з твоїм псюрою».

З нещасним виразом Бретт кивнув. Він і сам думав те саме, особливо побачивши, з яким насупленим виглядом тато їв сніданок під вигуки спортивного ведучого.

— Просто облиш його. Куджо почне крутитися біля твого батька, і він про нього подбає, — вела далі Чаріті. — Він любить Куджо майже так само, як ти, хоча ніколи й не каже. І коли помітить, що з ним щось не так, то відвезе в Саус-Періс до ветеринара.

— Напевне.

Мамині слова звучали правдоподібно, та Бретт усе ще був засмучений.

Вона нахилилась і поцілувала його в щоку.