— Чого він хотів?
— Він сказав: «Дай мені тисячу доларів».
— Скільки?
— Тисячу доларів.
— А що відповів Скорпіон?
— Він сказав: «Ти що — здурів»?
— А в нього в кишені була тисяча доларів?
— Саме це і запитав у нього садгу,— повідомив Близнюк.— «Ти маєш тисячу доларів?»
— А він мав?
— Ліне, у нього було двадцять п’ять тисяч. Він показав їх мені, щоб пояснити, навіщо нам були потрібні охоронці готелю.
— То що відповів Скорпіон?
— Скорпіон почав злитися, знаєш, він мовив: «Ніхто не дає тисячу доларів цілковитому незнайомцю. Я дам цю тисячу доларів, але тільки щоб ти відчепився ».
— Не дуже ввічливо,— зауважив я.— І як це сприйняв гуру?
— Він був спокійний і врівноважений, ну знаєш, як усі гуру, і сказав: «Якщо ти віддаси мені цю тисячу доларів, то хіба помітиш її відсутність у своєму статку» ?
— Як відреагував Скорпіон?
— Він сказав: «Не в цьому суть».
— А садгу?
— Він сказав: «Твоя слабкість — це жадоба. Й усвідомлення цього вартує тисячі доларів». Ліне, я пам’ятатиму ці слова до самої смерті.
— Він мав рацію,— мовив я.
— Так і було,— відповів Близнюк, зиркаючи на двері, бо, мабуть, хотілося випалити цигарку.— І він посміхався, говорячи це все. Я ніколи не забуду тої посмішки. Це був неначе одухотворений кам’яний лик. І якраз та посмішка, ну знаєш, могла спровокувати Скорпіона. Лише та усмішка.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тінь гори» автора Грегорі Девід Робертс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина IX“ на сторінці 21. Приємного читання.