Розділ «Частина XIII»

Тінь гори

Блу-Гіджаб і Карла сиділи на підлозі біля балкона, схрестивши ноги, і килими навколо них були мов ставок медитації. Також стояла таця з ароматизованим трояндовим і м’ятним мигдалем, шматочки чорного шоколаду й пелюстки глазурованого імбиру, а ще наполовину випиті келихи лаймового соку. Червоні й жовті вогники на світлофорах унизу м’яко освітлювали жіночі обличчя в темній кімнаті. Повільний підвісний вентилятор розганяв пасмами фіміам, а легенький бриз нагадував нам, що надворі неосяжна ніч.

— Сядь тут, Шантараме,— запропонувала Карла, сіпаючи мене до себе.— Блу-Гіджаб уже має йти. Але перед цим у неї є добрі й не дуже добрі новини.

— Як ти? — запитав я.— Усе гаразд?

— Зі мною все гаразд, алгамдулілла. Ти хочеш спочатку добрі чи не дуже добрі новини?

— Давай спочатку недобрі,— обрав я.

— Мадам Жу і досі жива,— повідомила Блу-Гіджаб.— І ще на свободі.

— А добрі новини?

— Її метальників кислоти вже нейтралізовано, а близнюки мертві.

— Стривай-но,— сказав я.— А ми можемо відмотати трохи назад? Звідки ти знаєш про мадам Жу? І чому ти тут?

— Я не знала про мадам Жу,— розповіла вона.— І не цікавилася нею. Мені потрібні були метальники кислоти. Ми їх упродовж року шукали.

— Вони попекли когось із твоїх знайомих,— усвідомив я.— Мені шкода.

— Вона була добрим бійцем і залишається доброю товаришкою і подругою. Вона поїхала до Індії, щоб відпочити від війни. Хтось найняв цих метальників кислоти, і вони перетворили її обличчя на маску. На протестну маску, можна її так назвати.

— Вона жива? — запитала Карла.

— Так.

— А ми можемо якось допомогти?

— Не думаю, Карло,— відповіла Блу-Гіджаб.— Хіба що вирішите допомогти покарати метальників кислоти, чим вона зараз і займається. Це забере ще трохи часу.

— Ви спіймали метальників кислоти? — здивувалася Карла.— Ніхто не попікся?

— Ми накрили їх покривалами і гамселили, доки ті не повикидали пляшечки з кислотою, а потім відволокли їх подалі.

— А близнюки кинулись їм допомагати,— здогадавсь я,— сприйнявши вас за загрозу для мадам Жу.

— Так і було. Ми не усвідомлювали, що вони захищали мадам Жу. Нам було байдуже. Нам потрібні були метальники кислоти. Мадам Жу втекла, а ми не перешкоджали. Ми зупинили близнюків і схопили метальників кислоти.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тінь гори» автора Грегорі Девід Робертс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина XIII“ на сторінці 19. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи