TextBook Варденьга значливо всміхається.
— Будь обережнішою й ти,— кидає через плече злий шепіт.— Мені відмовляє, а...
Тереся відводить партнера від причіпливого сусіди. Врешті осмілюється:
— Нехай ваша приїжджа,— говорить з розсудливою пересторогою в голосі,— не танцює з Едмундом. Насмішник. Картяр. Дивиться на нього не можу.
Балч, тільки побачив Агнешку зі Стахом у танці, без усякого вибачення залишає Пелю й понуро простує до стойки. Пживлоцька, вочевидь, чекала на це — схиляється відразу над прилавком.
— Дай-но випити, Льодо.
— Не раджу. Дивна якась ця сьогоднішня горілка.
— А кращої нема?
— Є, вдома. Ходімо, Януарій постоїть тут.
— З глузду з’їхала!
— Ні. Хочу побалакати з тобою.
— Дивина!
— Слухай! Пішло по селу, що вона...
— Сама ти й рознесла.
— Заступаєшся. Дивись, дивись, як вона танцює, як горнеться. А що то за одні у неї?
— Біс із ними. Потанцюємо, Льодо?
Павлинка спершу зовсім відмовляє Юзеку Оконеві. Соромиться, віднікується: це вже не на її літа розвага.
— Ет, літа...— відмахується Юзек.— Налита, як морквочка, солодка, тільки гризти...
— Бо й справді. Стільки дітлахів... Сам знаєш...
— Яка врода, такий і врожай.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вчителька, дочка Колумба» автора Мах Вільгельм на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „10. Вечір танців“ на сторінці 10. Приємного читання.