Розділ «Чорний пес»

Загадка

Біля виходу з поліційного відділку на нього чекала Мойра. Біля Мойри стояла жінка, якій було десь за шістдесят. Втішна і заспокійлива — саме така людина потрібна поряд, коли потрапляєш у халепу.

— Тіне, це Дорін. Моя сестра.

Дорін потисла Тіні руку і вибачилась, що не змогла приїхати минулого тижня, оскільки була зайнята переїздом у новий будинок.

— Дорін — окружний суддя, — пояснила Мойра.

Тінь аж ніяк не міг уявити цю жінку в ролі судді.

— Вони чекають, коли Оллі прийде до тями, — мовила Мойра. — А потім йому будуть висунуті звинувачення у вбивстві.

Вона сказала це замислено, хоча таким же тоном могла спитати Тінь, де, на його думку, варто посадити кілька ротиків.[61]

— Що робитимеш далі?

Мойра почухала носа.

— Я шокована, тому навіть не уявляю, що робити. Я все думаю про останніх кілька років. Бідолашна Кессі. Вона ніколи не думала, що в ньому стільки зла.

— Олівер мені ніколи не подобався, — додала Дорін і шморгнула носом. — Як на мене, то він знав забагато фактів і не розумів, коли треба помовчати. Рот у нього не закривався. Так наче він весь час намагався щось приховати.

— Твій рюкзак і білизна лежать у машині Дорін, — сказала Мойра. — Я подумала, що ми могли б тебе кудись підкинути, якщо хочеш. А як ні, то можеш і далі йти пішки — я не наполягаю.

— Дякую, — відповів Тінь.

Він знав, що більше ніколи не буде прошеним гостем у маленькому будинку Мойри.

Вона випалила, різко і сердито, так наче це було єдиним, що не давало їй спокою:

— Ти казав, що бачив Кессі. Ти сам нам сказав, учора. Саме після цього Олівер злетів з котушок. Мені було так погано. Чому ти сказав, що бачив її, якщо вона померла? Ти не міг її бачити.

Тінь роздумував над цим, поки давав свідчення у відділку.

— Сам не второпаю, — відповів він. — Я не вірю у привидів. Мабуть, це хтось з місцевих вирішив так розіграти туриста-америкоса.

Мойра дивилася на нього лютими карими очима, немов намагалася повірити йому, але не могла зробити останній вирішальний крок. Сестра взяла її за руку.