Розділ «Моя остання господиня»

Моя остання господиня

Моя остання господиня? Вона була зовсім несхожа на

     тебе,

зовсім-зовсім не схожа. У кімнатах її було вогко.

Сніданки не лізли до рота: масляниста яєшня,

тверді сосиски, оранжева гуща з печених бобів.

Її погляд міг псувати боби. Вона була недоброю.

Ти ж ніби добрий. Сподіваюсь, ти живеш у світі добра.

Ну, ми ніби бачимо світ не таким, яким він є,

а таким, якими є ми самі. Праведник бачить праведність,

вбивця — інших убивць і жертв. Я бачу мертвих.

Моя господиня сказала — з доброї волі вона не піде на

пляж, бо ж там повно зброї: великих каменів, що

    просяться до рук,

готових вдарити. В маленькій сумці вона тримала зовсім

    трохи

грошей, сальних від її пальців, але ж вони візьмуть і їх,

    вважала вона,

а сумку залишать під валуном.