Розділ «Чорний пес»

Обличчя Мойри залилося багрянцем.

— Що ви таке кажете?

А тоді:

— Хто, хто ви в біса такий, щоб приходити і говорити тут подібні речі?

— Я, та я ніхто, — промовив Тінь, затинаючись. — Вона просто почала зі мною говорити. Казала, що ви двоє раніше були разом.

Мойра подивилася на нього так, наче збиралась ударити, а потім тільки мовила:

— Вона переїхала після нашого розриву. Це було важке розлучення. Кессі сильно образилась і поводилася жахливо. А потім просто взяла і посеред ночі поїхала з села. Більше вона не поверталась.

— Я не хочу говорити про цю жінку, — тихенько сказав Олівер. — Ні зараз, ні потім.

— Послухайте, вона була з нами в пабі, — зауважив Тінь. — Того першого вечора. Тоді вам якось було байдуже до неї.

Мойра просто втупилась у нього і не відповідала, так наче він сказав щось незрозумілою їй мовою. Олівер потер рукою чоло.

— Я її не бачив, — тільки й мовив він.

— Так чи інакше, вона просила передати привіт, коли я зустрів її сьогодні, — сказав Тінь.

— Вона сказала, що чекатиме, якщо хтось із вас захоче їй що-небудь сказати.

— Нам нічого їй казати. Нічого.

Очі Мойри стали вологими, проте вона не плакала.

— Не можу повірити, що ця триклята жінка повернулась у наше життя після всього, що вона нам заподіяла.

Було схоже, що Мойра не надто вміла лаятись.

Олівер відклав свою книжку.

— Даруйте, — мовив він. — Я щось не дуже добре почуваюсь.

Він вийшов з кімнати і повернувся до спальні, зачинивши за собою двері.