Розділ «Стівен Кінг, Річард Чізмар Пульт Ґвенді»

Відщібаючи велосипед від ближнього дерева, Ґвенді мружиться під травневим сонцем. Зранку вона навіть не подумала, що у СВІВ немає велопарковки; та й знову ж, чи часто побачиш, як ветерани катаються на велосипедах по Касл-Року?

Вона плескає себе по кишені, щоб переконатися, що конверт надійно сховано, тоді сідлає велосипед і рушає. На півшляху через парковку помічає Френкі Стоуна та Джиммі Сайнса: вони смикають за дверцята і зазирають у машини. Комусь не пощастить вийти з виставки і побачити, що його машину обчистили.

Ґвенді налягає на педалі, сподіваючись прослизнути непоміченою, та їй не щастить.

— Гей, солоденькі цицьки! — гукає ззаду Френкі, а тоді вибігає поперед неї, відрізаючи шлях і блокуючи виїзд зі стоянки. Він розмахує руками. — Воу, воу, воу!

Ґвенді гальмує перед ним.

— Дай мені спокій, Френкі.

Йому вистачає моменту, щоб перевести дух.

— Я просто хотів спитати в тебе дещо, от і все.

— Тоді питай і зійди з дороги.

Вона роззирається в пошуках шляху до втечі.

З-за парковки вигулькує Джиммі Сайнс. Стає з іншого боку від неї, схрестивши руки. Дивиться на Френкі.

— Солоденькі цицьки, га?

Френкі либиться.

— Це та, про яку я тобі розказував.

Він підходить ближче до Ґвенді, проводить пальцем їй по нозі. Вона відмахується.

— Став своє питання і йди.

— Та ну, не треба так, — каже він. — Просто хотів спитати, як там твоя срака. Вона в тебе завжди була така тугенька. Мабуть, і не посереш нормально.

Він знову торкається до її ноги. Уже не одним пальцем — усією рукою.

— Ці хлопці докучають вам, міс Ґвенді?

Усі троє озираються. Там стоїть Ленні.