— Так. Я перевірив це, щойно почув, але там усе гаразд. Дивіться.
Він клацнув на кілька клавіш на клавіатурі — й викривальний доказ з’явився на екрані. «Чаз Колінґридж, сквайр, Прейд-ст., 215, Педингтон, Лондон W2 — 001А/01.0091».
— А що означають ці ієрогліфи?
— Перший набір цифр означає, що він просто передплачує всю нашу літературу. Другий — це термін, коли спливає його передплата. Так ми знаємо, чого він хоче — все чи лише головні публікації, чи він не є членом нашого книжкового клубу тощо. Кожна з наших маркетингових програм має різний набір кодових номерів. Вона також показує, як він платить, чи все гаразд, чи нема прострочення.
— А в Чарльза?
— Все було сплачено від самого початку року.
— Навіть якщо він алкоголік без грошей, який ближче до закриття бару вже й читати не здатен?
Спенс ніяково скуйовдив собі волосся.
— Ця інформація... її можна виводити на всі монітори в будівлі?
— Так. Це не та інформація, яка вважається особливо секретною.
— Тож скажіть мені, Кевіне,— вона трохи нахилилася, глибоко вдихнула: чоловіки безнадійні, тож це завжди спрацьовувало.— Якби ви хотіли трошки змінити правила, вирішили зробити мене передплатником усіх ваших послуг, ви могли б це зробити? Ввести мої дані з цього терміналу?
— Ну... так,— Спенс уже вловив її лінію розслідування.— Ви думаєте, що інформацію про Чарльза Колінґриджа змінили чи вигадали. Це можна було б зробити. Дивіться.
Його пальці залітали, ніби в концертного піаніста, і за кілька секунд екран показував передплату на всі послуги на ім’я «М. Маус, сквайр, Диснейленд, 99, Маямі».
— Але цього недостатньо, Меті. Вам би не вдалося зареєструватися заднім числом на початок року, бо... Який же я дурень! Ну звісно! — вибухнув він і ще раз заходився тарабанити по клавіатурі.— Якщо ви справді знаєте, що робити, а це знає дуже мало людей у цій будівлі, ви можете зайти у підкаталог комп’ютера...
Його слова майже потонули у стукоті клавіш.
— Бачите, це дає доступ до фінансових даних. Тож я можу перевірити точну дату, коли рахунок було оплачено, зроблено це чеком чи кредитною карткою, коли почалася передплата...
Екран монітора почав миготіти.
— Це можна зробити, лише якщо маєш правильний пароль і.... Мамо рідна!
Він відсахнувся від екрана так, ніби той кинувся на нього. Потому почав знову.
— Меті, ви не повірите...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Картковий будинок» автора Майкл Доббс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя Роздача“ на сторінці 21. Приємного читання.