Розділ «Частина друга Свідчення»

— Будьте такі ласкаві, напишіть мені ім’я та адресу вашої сестри.

— Із задоволенням!

Вона взяла аркуш паперу та олівець, які він їй подав, і написала ім’я та адресу.

— Мадемуазель, ви коли-небудь були в Америці?

— Ні. Жодного разу. Я якось збиралася поїхати з однією леді з особливими потребами, але в останній момент усе скасували. Я сильно шкодувала. Вони дуже хороші, ці американці. Вони дають багато грошей, щоб відкрити нові школи й лікарні. Вони дуже практичні.

— Ви ніколи не чули про викрадення в сім’ї Армстронґів?

— Ні, а що це було?

Пуаро пояснив.

Грета Олссон обурилася. Її жовтий пучок волосся аж здригався від її емоцій.

— І є ж у світі такі злі люди! Він випробовує нашу віру. Бідна мати. Моє серце болить за неї.

Люб’язна шведка пішла, її добре обличчя розчервонілось, а очі наповнилися слізьми.

Пуаро щось діловито писав на аркуші паперу.

— Що це ви там пишете, мій друже? — запитав мсьє Бук.

— Mon cher, — у мене звичка, щоб усе було чітко і впорядковано. Я зробив таблицю хронологічних подій.

Він закінчив писати і передав аркуш мсьє Букові.

9.15 — потяг виїжджає з Белграда.

Близько 9.40 — камердинер залишає Ретчетту снодійне й покидає його.

Близько 10.00 — Макквін залишає Ретчетта.

Близько 10.40 — Ґрета Олссон бачить Ретчетта (його востаннє бачили живим).

N.B. — Він не спав, а читав книгу.