Розділ «Частина друга Свідчення»

Розділ шостий

Свідчення російської княгині

— Послухаймо, що нам розповість про цей ґудзик П’єр Мішель, — сказав він.

Знову покликали провідника. Він запитливо на них подивився.

Мсьє Бук прокашлявся.

— Мішелю, — сказав він, — ось ґудзик із вашого кітеля. Його знайшли в купе американської леді. Що ви самі можете про це сказати?

Рука провідника мимовільно потягнулася до кітеля.

— Мсьє, я не губив ґудзика, — сказав він. — Це якась помилка.

— Дуже дивно.

— Мсьє, я не можу цього пояснити.

Чоловік, здавалося, був приголомшений, але не збентежений. Мсьє Бук багатозначно мовив:

— У силу обставин, за яких він був знайдений, абсолютно точно можна стверджувати, що цей ґудзик загубив чоловік, який був у купе місіс Габбард учора, саме тоді, коли вона подзвонила.

— Але, мсьє, там нікого не було. Мабуть, леді це просто собі надумала.

— Мішелю, вона цього не придумала. Убивця містера Ретчетта був там і залишив цей ґудзик.

Зрозумівши значення цих слів, П’єр Мішель запротестував.

— Це неправда, мсьє, це неправда! — вигукнув він. — Ви звинувачуєте мене у злочині. Мене? Я невинний. Я абсолютно невинний. Чому б я мав на меті вбивати мсьє, якого я раніше ніколи не бачив?

— Де ви були, коли подзвонила місіс Габбард?

— Я вже казав вам, мсьє, у сусідньому вагоні, розмовляв зі своїм колегою.

— Ми його покличемо.

— Так, мсьє, благаю вас, зробіть це.