Розділ «Словник імен, назв, термінів»

АТТІК Тіт Помпоній (109—32 до н.е.) — римський багатій-епікурієць, друг Ціцерона; займався розмноженням і розповсюдженням творів своїх видатних сучасників, зокрема, Ціцерона.

АФІНА (Паллада) — дочка Зевса: вийшла в повному озброєнні з його голови, яку ударом молота (сокири) розколов Гефест. За давньогрецькими міфами, богиня мудрості, наук, мистецтва, ремесел, богиня-войовниця, покровителька міста Афін. Боролася разом з богами проти гігантів і з одного з них, Палланта, зідравши шкіру, натягнула її на свій щит. Звідси прізвисько Афіна Паллада. Афіна зображувалась у вигляді суворої й величної діви в шоломі, зі списом і щитом. Постійний її атрибут — символ мудрості — сова.

АФІНИ — рабовласницьке місто-держава (поліс) у Давній Греції, основний центр грецької культури класичної епохи, священне місто богині Афіни, з іменем якої пов’язувалась назва міста.

АФРОДІТА — за одними міфами — дочка Зевса, за іншими — народилася з піни морської і вперше ступила на берег острова Кіпр. Звідси її прізвисько Кіпріда. Вічно юна давньогрецька богиня кохання і вроди. Постійний атрибут богині — чарівний пояс, в якому схована таємниця її принадності. Грецькі філософи V—VI ст. до н.е., в тому числі й Сократ, розрізняли Афродіту Пандемос (всенародну) — втілення грубого тілесного кохання і Афродіту Уранію (небесну) — втілення високого, платонічного кохання.

АХІЛЛ (Ахіллес) — син царя Пелея і морської богині Фетіди, головний грецький герой у Троянській війні. Його образ яскраво змальований Гомером в «Іліаді»: Ахілл молодий, вродливий, меткий, прудкий, сильний, разом з тим запальний, насмішкуватий. Загинув од стріли Паріса, яку спрямував у єдине на його тілі вразливе місце — п’яту — бог Аполлон. Ахілл свідомо вибрав життя коротке, славне, замість довгого, бездіяльного.

АЯКС (Еант) — ім’я двох давньогрецьких героїв, що брали участь у Троянській війні. Переносно два Аякси — нерозлучні друзі. Один з них — Аякс Великий, — розгнівавшись на Одіссея за несправедливість, збожеволів і заколов себе мечем, а другий — Аякс Малий — був покараний Посейдоном за гордість і втонув у морі, повертаючись з-під Трої додому.

БАКАЛАВР — перший вчений ступінь у деяких західноєвропейських країнах. У середні віки присвоювався студентам-старшокурсникам та випускникам університетів. Бакалавр, ліценціат, доктор — вчені ступені богослов’я в порядку їх послідовності від нижчого до вищого.

БАТЬКО ВСІХ БОГІВ — див. Зевс.

БЕЛ — у вавилонській міфології один з головних і найстаріших богів; вважався засновником міста Вавилон.

БЕНЕДИКТИНЦІ — члени найстарішого в Західній Європі католицького чернечого ордену, заснованого близько 530 року Бенедиктом Нурсійським. Бенедиктинці відіграли значну роль у зміцненні католицької церкви та папства.

БЕРНАРД Клервоський (1090—1153) — церковний і політичний діяч Західної Європи релігійно-містичного спрямування. Був одним із натхненників 2-го Хрестового походу. Зарахований до числа святих 1174 року.

БЕРНАРДИНЦІ — послідовники Бернарда Клервоського, члени одної з сект католицького чернечого ордену цистерціанців, заснованого 1098 року.

БОГОРОДИЦЯ — з християнської міфології Діва Марія, мати Ісуса Христа. Культ богородиці «заступниці людей» мав широке розповсюдження, особливо в католицькій церкві.

БРАБАНТЦІ — жителі Брабанту — історичної області в Північно-Західній Європі. Тепер південна її частина належить Бельгії, а північна — Нідерландам. Тут Еразм натякає, очевидно, на голландське прислів’я: «З віком дурнішає брабантець, і чим старіший, тим тупіший голландець».

БРИГІТТИНЦІ — назва чернечого ордену, яка походить від імені святої Бригітти — покровительки Ірландії, що жила буцімто в VI ст.

БРУТ Марк Юній (85—42 до н.е.) — римський державний діяч, друг і соратник Цезаря. Заради відновлення республіканської влади разом з Кассієм вчинив змову. Під час вбивства Цезаря перший нібито наніс йому удар кинджалом. Звідси вислів, приписуваний Цезарю: «І ти, Бруте!» Зазнавши поразки, Брут укоротив собі віку. Пізніше його образ як образ палкого республіканця часто іронізувався.

БУЛЛА — грамота, постанова або розпорядження папи римського.

БУСИРІД — син морського бога Посейдона, міфічний цар Єгипту. Віщун Фрасій напророчив, що нещастя, яке спіткало Єгипет, припиниться, коли Бусирід приноситиме в жертву по чужинцю на рік. Першим був убитий сам Фрасій, а потім — усі, хто прибував до Єгипту з чужих країв. Самого Бусиріда умертвив Геракл.

ВАВИЛОН — давнє місто в північній частині Дворіччя на березі Євфрату. Мав могутні оборонні укріплення: був оточений трьома рядами стін зі сторожовими вежами на них. Довгий час Вавилон славився як найбільший культурний центр всієї Передньої Азії.

ВАРВАРА — одна з найпопулярніших святих у християнській церкві.