Розділ «Словник імен, назв, термінів»

ГНОМА — повчання, стисло викладене у віршах або риторичній прозі. Зустрічається вже в Гомера, Гесіода, Феогніда.

ГОЛЛАНДЦІ — піддані короля Голландії (Нідерландів). Еразм називає їх своїми тому, що сам був голландцем.

ГОМЕР (кінець IX—VIII ст. до н.е.) — легендарний давньогрецький поет, автор епічних поем «Іліади» та «Одіссеї». Зображувався у вигляді сліпого співця.

ГОМЕРІВСЬКІ БОГИ — ті боги, про яких згадує Гомер у своїх творах, тобто олімпійські. Вислів «гомеричний сміх» походить від імені Гомера, який описав нестримний регіт богів.

ГОРАЦІЙ Квінт Флакк (65—8 до н.е.) — римський поет. Широко відомі його ліричні вірші «Оди», сатири, послання, особливо «Послання до Пізонів», яке називають «Про поетичне мистецтво».

ГОРГОНА — було три сестри-горгони — чудовиська з гадюками на голові замість волосся. Одна з них, Медуза, обертала в камінь кожного, хто на неї дивився. Грецький герой Персей відрубав їй голову, а богиня Афіна прикріпила ту голову до свого щита.

ГРАКХИ — два брати: Тіберій (163—132 до н.е.) і Гай (153—121 до н.е.) — римські політичні діячі. З метою зміцнення Римської держави намагалися провести демократичні реформи. Обидва загинули в боротьбі з земельною аристократією.

ГРЕЦЬКИЙ ПЛАЩ — просторий плащ, який римляни називали палієм. Одна із ознак античних філософів.

ГРІЛЛ — один із супутників Одіссея, якого чарівниця Кірка перетворила на кабана. Про це розповідається у творі Плутарха «Розмова між Одіссеєм, Кіркою та Гріллом, або Про те, що нерозумні тварини також виявляють розум».

ДАВИД (кінець XI — середина X ст. до н.е.) — напівлегендарний цар, що створив сильну ізраїльсько-іудейську державу. За християнською традицією, його вважають автором релігійних гімнів (псалмів), а також переможцем Голіафа.

ДЕЛОС — невеликий острів у Егейському морі (біля узбережжя Греції). Згідно з давньогрецькими міфами, спочатку він мандрував по морю, гнаний хвилями. Після того, як там народився Аполлон і його сестра Артеміда, він застиг на місці. Був одним із центрів культу Аполлона.

ДЕМОКРІТ Абдерський (бл. 460 — бл. 370 до н.е.) — грецький філософ-матеріаліст, один із перших представників атомізму. Демокріт кепкував над усім, що складало суть не тільки життя його співвітчизників, а й сучасної йому філософії. За це вже в античні часи нарекли його «філософом, що постійно над чимось сміється». Майстром висміювання вважає Демокріта й Еразм Роттердамський.

ДЕМОСФЕН (384—322 до н.е.) — визначний афінський оратор і політичний діяч. Закликав до відсічі Філіппові Македонському, який намагався підкорити Грецію. Пристрасні, запальні промови Демосфена проти Філіппа Македонського названі були філіппіками. Цей термін побутує й досі в ораторському мистецтві. Глупота спотворює факти: Демосфен не кидав щита і не втікав з поля бою; він був не шкідливим, а, навпаки, корисним для Афінської держави.

ДЕЦІЇ — давньоримський рід. Два його представники добровільно наклали головами заради врятування батьківщини: Децій Мус-старший — 340 року до н.е. під час війни з латинянами, Децій Myc-молодший — 295 р. до н.е. у війні з самнійцями.

«ДЗЕРКАЛО ІСТОРИЧНЕ» — твір домініканського ченця Вікентія із Бове (пом. 1264 р.), автора величезної енциклопедії, до складу якої входить і «Дзеркало історичне» в 32-х книгах.

ДИСПЕНСАЦІЯ — дозвіл на порушення певного церковного закону, правила чи обітниці. Диспенсації видавав лише папа римський або, за його дорученням, єпископи. У середні віки це приносило церкві чималі прибутки.

ДІАЛЕКТИКИ — 1) знавці й учителі діалектики — мистецтва розмірковувати; 2) полемісти — умільці доводити й заперечувати, ставити запитання й відповідати. Тут: філософи, які в своїх бесідах користувалися всілякими хитрощами й викрутасами, аби надати висновкам правдоподібного вигляду.

ДІАНА — у давньоримській міфології богиня місяця, згодом — полювання, покровителька дикої природи. Тотожна грецькій Артеміді. Дочка Юпітера (Зевса), сестра-близнючка Аполлона. Діана — богиня-діва, горда, неприступна. Лише в одному міфі розповідається про її кохання до красеня Ендиміона. У сиву давнину богині приносились людські жертви.

ДІДИМ — александрійський граматик І ст. до н.е. Написав понад 4 тисячі праць.

ДІОГЕН Синопський (бл. 404—323 до н.е.) — грецький філософ, учень і послідовник Антисфена — засновника школи кініків. Діоген — представник наївного матеріалізму. За переказом, вкоротив собі віку.