Розділ «Словник імен, назв, термінів»

ВАРФОЛОМІЙ — у християнській міфології один з 12 апостолів Христа.

ВАСИЛЬ ВЕЛИКИЙ (330—379) — християнський церковний діяч, святий, один із стовпів православної церкви. Еразм протиставляє його як «отця церкви» середньовічним схоластам.

ВЕЙОВІС — давньоримський бог помсти. Його приймали часом то за Аполлона, то за «мстивого» Юпітера.

ВЕНЕРА — богиня кохання в римській міфології. Те ж саме, що Афродіта в даньогрецькій.

ВЕРГІЛІЙ Публій Марон (70—19 до н.е.) — славетний римський поет, автор поеми «Енеїда». Його творчість стала зразком епічної поезії для багатьох поколінь поетів Західної Європи. Здавна Вергілієві приписувались дві жартівливі поеми, на які й натякає Еразм.

ВУЛКАН — у римській міфології бог вогню й ковальського ремесла.

ГАЛЛИ — давні кельтські племена, що в VI—V ст. до н.е. населяли Галлію — територію сучасних країн Франції, Швейцарії та Бельгії.

ГАРПОКРАТ — давньоєгипетський бог, зображувався малям з пальцем біля рота. Давні греки, а потім римляни витлумачували це як ознаку мовчанки, а тому Гарпократ в античній міфології став богом мовчання.

ГЕЛІКОН — гора в Беотії (Середня Греція), на якій, як гадали давні греки, жили музи. Переносно: Гелікон — місце поетичного натхнення.

ГЕНІЙ — дух-заступник окремих людей або речей у давньоримській міфології. Пізніше — добрий або злий дух узагалі. У церковних письменників — злий дух. Тепер: 1) найвищий ступінь таланту; 2) найвищою мірою обдарована людина.

ГЕОРГІЙ Змієборець — один із святих християнської церкви. Легенда розповідає про його чудесну перемогу над драконом. Пізніше він став заступником рицарів. У Давній Русі образ Георгія Змієборця знаходимо на княжих і царських гербах. Зображувався завжди верхи на коні. Георгія Еразм називає Гераклом, за його силу і славу.

ГЕОРГІЙ-ГЕРАКЛ — див. Георгій.

ГЕРАКЛ (Геркулес) — за давньогрецькою міфологією син Зевса, один із найпопулярніших грецьких героїв; здійснив 12 подвигів, які оспівувалися в піснях.

ГЕРЕННІЙ — давньоримський ритор, про якого згадується в анонімному творі під назвою «Риторика до Гереннія», написаному десь після 89 року. Твір помилково приписувався Ціцеронові, а тому зберігся серед його творів.

ГЕРМОГЕН Тігелій — відомий у свій час музика і співак. Про нього як сучасника згадує Горацій («Сатири», І, III, 129).

ГЕСІОД — грецький поет VIII—VII ст. до н.е. Створив дві великі поеми: «Труди і дні» і «Теогонія» («Родовід богів»).

ГЕФЕСТ — син Зевса, бог вогню і ковальського ремесла в давньогрецькій міфології. Народився кульгавим. На прохання Зевса він розсік йому ударом молота голову, і звідти вийшла в повному озброєнні Афіна.

ГІГАНТИ — споріднені з богами й циклопами велетні, сини Геї-Землі й Урана-Неба. Давньогрецькі міфи часто ототожнювали гігантів з титанами, а тому водночас із міфом про боротьбу олімпійських богів і титанів існував міф про боротьбу богів із гігантами.

ГІМНОПОДІЙ — танок, який виконувався босоніж.

ГЛАВК — молодший брат Платона, автор низки діалогів, жоден з яких до нас не дійшов. Платон обезсмертив Главка у своєму творі «Держава» (II, 2).