Розділ «Частина п’ята Ритуал Чуді[718]»

— Патова ситуація, — мовив Бен. — Вони не можуть спуститися, а ми не можемо вилізти.

— А м-ми й не по-повинні вилаз-з-зити, — тихо сказав Білл. — І ви ц-це з-з-знаєте. Ми не мали в-вилазити з са-самого по-початку.

Вони поглянули на нього скривдженими, переляканими очима. Ніхто нічого не сказав.

До них долинув голос Генрі:

— Гей ви, ми можемо так чекати весь день! — він намагався замаскувати лють під насмішку.

Беверлі відвернулася від них та подивилася в тунель впускної труби. Світло швидко тьмянішало, і багато вона не побачила — лише бетонний прохід, до третини наповнений стрімким потоком. Бев усвідомила, що відтоді, як вони туди спустилися, вода піднялася вище, адже насос був зламаний, і тільки дещиця води витікала до Кендаскіґ. Дівчинка відчула, як горло перехопила клаустрофобія, перетворивши його завше вологу поверхню на щось шорстке. Якщо вода підніметься зависоко, вони потопляться.

— Білле, що нам робити?

Він знизав плечима. І цим було все сказано. Атож, який у них був вибір? Померти в Пустовищі від рук Генрі, Віктора та Ригайла? Або на вулицях Деррі від чогось навіть гіршого? Вона чудово його зрозуміла — він знизав плечима не затинаючись. Так, їм краще самим піти до Нього. З’ясувати стосунки, як у вестерні. Так було правильніше. Чистіше. Хоробріше.

— Великий Білле, що то був за ритуал, про який ти розказував? — спитав Річі. — Той, з бібліотечної книги.

— Ч-ч-чудь, — відповів Білл із легкою посмішкою.

— Чудь, — кивнув Річі. — Ти кусаєш Його за язик, а Воно — за твій, так?

— Т-т-так.

— А потім розповідаєш йому анекдоти.

Білл кивнув.

— От дивина, — сказав Річі, задивившись у темну трубу, — жодного згадати не можу.

— І я, — озвався Бен.

У його грудях засів важкий, задушливий страх. Йому здавалося, що від того, аби сісти у воду й зарюмсати, як мала дитина (або просто збожеволіти), його втримували лише спокій та впевненість, які відчувалися в присутності Білла та… та Беверлі. Він би радше помер, аніж показав їй, який він нажаханий.

— Ти знаєш, куди веде ця труба? — спитав Стен у Білла.

Той похитав головою.

— А ти знаєш, де Його знайти?