TextBook Вествуд відповів:
– Ешлі Вествуд, мадам, із «Лос-Анджелес Таймс», я лише телефоную у відповідь на дзвінок із цього номера.
– Давно вам дзвонили звідси?
– Два чи три місяці тому.
– Це, мабуть, був мій чоловік.
– Я можу з ним поговорити?
– Ви щойно це зробили.
– Розумію. Він не може пригадати цей дзвінок.
– І не пригадає. Два чи три місяці – це дуже великий термін.
– Ви не здогадуєтеся, чому б він міг мені телефонувати?
– А ви?
Вествуд нічого не відповів. Жінка сказала:
– Я вас не засуджую. Якби я могла стулити йому рота, я б це зробила. Ви пишете про політику чи науку?
Вествуд відповів:
– Про науку.
– Тоді це стосувалося того, що гранітні стільниці є радіоактивними. Це ж тема року. Чесно кажучи, вони і справді радіоактивні, проте все залежить від кількості. Я певна, що він просив вас написати про це статтю. Вас та багатьох інших.
– Ви знаєте, скільки саме тих «інших»?
– Небагато, порівняно з усім населенням Сполучених Штатів, проте велика кількість, якщо порівнювати з тим, скільки часу людина похилого віку повинна проводити на телефоні.
Вествуд запитав:
– Мадам, є шанс, що він міг найняти приватного детектива?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Нездоланний» автора Лі Чайлд на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нездоланний“ на сторінці 97. Приємного читання.