TextBook — Я все пам’ятаю.
— Справді?
— Звісно.
— Тоді розкажи мені,— сказав Пфефферкорн.— Розкажи все.
Вони йшли і розмовляли, відтворюючи минуле. Хвилі билися об берег і ревіли. Продзвонили церковні дзвони. Одинадцята. Вони наблизилися до місця, де океан поглинав берег, лишивши тільки тоненьку смужечку землі. Набігали хвилі і билися об кам’янистий обрив, криві смужечки піни закручувалися арканами. Вони зупинилися і обперлися на щербату од вітру скелю.
— Можна дещо спитати? — поцікавився Пфефферкорн.— Берлін. Та ніч, коли ти пішов гуляти о другій ночі.
— Хіба?
— Не викручуйся,— наполягав Пфефферкорн.
— Гаразд, я пам’ятаю.
— Що ти тоді робив?
— А ти як гадаєш? Зустрів дівчину.
— Яку дівчину?
— Познайомилися того вечора в поїзді з Парижа.
— Не пригадую ніякої дівчини.
— Ти спав.
— Ти не сказав мені, куди йдеш,— продовжив Пфефферкорн.— Просто пішов.
— Годі тобі, Арте. Що я мав сказати?
— Ти думав, я розкажу Карлотті.
— Таке спадало мені на думку.
Вони помовчали.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чтиво» автора Джессі Келлерман на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сім: Deus Ех Machina (Бог із машини) “ на сторінці 11. Приємного читання.