Розділ «Сім: Deus Ех Machina (Бог із машини) »

— Не знаю,— сказав Пфефферкорн.— Щось особливо секретне.

Білл розсміявся.

— Мушу тебе розчарувати.

Вони постояли ще трохи. Почався приплив.

— Я не міг утриматись,— сказав Пфефферкорн. Білл покосився на нього.

— Не міг не телефонувати,— сказав Пфефферкорн.— Я б телефонував, доки вона піднімає слухавку.

Білл промовчав.

— З нею все гаразд? — запитав Пфефферкорн.

— Наскільки мені відомо, так. Сумує за тобою, звісно. Але у неї своє життя.

— Саме цього мені б і хотілося.

Білл кивнув.

— Не знаю, як я почуваюся через це,— продовжив Пфефферкорн.— Лишити її в його руках.

— Думаєш, безпечніше було лишити в інших руках?

Пфефферкорн задумався.

— Може, й ні.

— Ну от.

Вони помовчали.

— Там дитина,— сказав Пфефферкорн.

Білл не відповів.

— Я чув плач.