— Тож як вийшло, що ти не переховуєшся, як я?
— Переховувався. Досить довго. Мене знайшли. Вони завжди знаходять.
— І?
— Гадаю, їм не дуже сподобалося, як усе закінчилося, бо мене запросили повернутися. Навіть кинули мені кістку і запропонували писати, що мені заманеться. Життя з нуля.
— Гарна угода.
— Не без пастки.
— Можна було очікувати.
Вони помовчали.
— І в чому вона? — запитав Пфефферкорн.— У чому пастка?
— Вони хочуть, щоб я довів свою лояльність.
Пфефферкорн кивнув.
— Слушно. І як?
— Убивши тебе.
Чайка пронизливо скрикнула і пірнула за невидимою здобиччю.
— Тобі доведеться покинути місто,— сказав Білл. Пфефферкорн не відповів.
— І припини їй телефонувати. Саме так вони тебе і знайшли. Засікли всі місця, звідки ти телефонував, і зробили розрахунки.
Пфефферкорн мовчав.
— Арте? Ти мене слухаєш?
Пфефферкорн підвів на нього очі.
— Що ти їм сказав?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чтиво» автора Джессі Келлерман на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сім: Deus Ех Machina (Бог із машини) “ на сторінці 8. Приємного читання.