Розділ «Ясміна Реза Божество різанини»

АННЕТ: Здається, ні…

Пауза.

МІШЕЛЬ: А я вважаю…

Ален починає збирати стебла і пелюстки тюльпанів.

МІШЕЛЬ: Не треба.

АЛЕН: Я допоможу…

Дзвонить телефон. Повагавшись мить, Веронік бере слухавку.

ВЕРОНІК: Так, котику… Справді?.. Але ж ти зробиш домашнє завдання у Аннабель?.. Ні, котику, ми його не знайшли… Так, я ходила аж до супермаркету. Слухай, котику, ти ж знаєш Хрумка — він дасть собі раду, треба у нього вірити. Гадаєш, йому було весело самому у клітці?.. Тато дуже засмучений, він не хотів робити тобі боляче… Ну що ти… Поговори з ним. Слухай, котику, у нас і так повно клопотів із твоїм братом… Хрумко харчуватиметься… листячком… жолудями, каштанами… він знайде, що їсти… черв’яки, равлики, сміття — він же всеїдний, як і ми, котику… До побачення, моя люба.

Пауза.

МІШЕЛЬ: Певно, ця тварина зараз натоптує собі черево.

ВЕРОНІК: Я так не думаю.

Мовчанка.

МІШЕЛЬ: Звідки нам знати?