Розділ «Ясміна Реза Божество різанини»

АЛЕН: Ну а чого ти чекала, цуцику мій?.. А й справді, кумедне прізвисько… Ти думала, що ми побачимо загальне примирення? Чудовий ром!

МІШЕЛЬ: Ага! Справді? «Кер-де-Шоф», п’ятнадцять років витримки, прямісінько з Санта-Рози!

ВЕРОНІК: А тюльпани — чия ідея? Я сказала: шкода, що немає тюльпанів, але не просила бігти зрання на Мутон-Дюверне!

АННЕТ: Веронік, не варто доводити себе до такого стану…

ВЕРОНІК: Тюльпани — це він! Він!

АННЕТ: Ми з Веронік сердимося. Дуже дивно, коли людина порівнює себе з Джоном Вейном та Айвенго — і при цьому боїться взяти у руки звичайнісіньку мишу!

МІШЕЛЬ: Годі! Досить із мене цього хом’яка!

Наливає Аннет рому.

ВЕРОНІК: А й справді, це ж смішно!

АННЕТ: А їй?

МІШЕЛЬ: Не думаю, що в цьому є потреба.

ВЕРОНІК: Налий мені, Мішелю.

МІШЕЛЬ: Ні.

ВЕРОНІК: Мішелю!

МІШЕЛЬ: Ні!

Веронік намагається вирвати пляшку з його рук. Мішель опирається.

АННЕТ: Що на вас найшло, Мішелю?!

МІШЕЛЬ: Тримай! Пий, ну ж бо, пий!

АННЕТ: Алкоголь для вас шкідливий?

ВЕРОНІК: Добрий ром! Та де там, яка там шкода!.. (У неї підкошуються ноги.)